Журнал «Актуальная инфектология» Том 9, №4, 2021
Вернуться к номеру
Сучасний стан і тенденції розвитку епідемічного процесу ВІЛ-інфекції в Луганській області
Авторы: Ключник І.О., Чумаченко Т.О., Семішев В.І.
Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Останнім часом особливості розвитку епідемічного процесу ВІЛ-інфекції під впливом надзвичайних ситуацій привертають пильну увагу фахівців. Так, збройний конфлікт на Донбасі, пандемія коронавірусної інфекції суттєво відтерміновують та ускладнюють процес досягнення глобальних цілей щодо боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом в усьому світі, бо з причини їх багатокомпонентності формуються значні прогалини в системі протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу.
Метою проведеного епідеміологічного дослідження було визначення особливостей перебігу епідемічного процесу ВІЛ-інфекції в Луганській області за І півріччя 2018 р. — І півріччя 2021 р.
Матеріали та методи. Під час дослідження були використані офіційні дані рутинного епідеміологічного моніторингу ВІЛ-інфекції за певний період, застосовані описові прийоми епідеміологічного методу.
Результати. За період проведення дослідження в Луганській області спостерігалася тенденція до зниження рівня захворюваності на ВІЛ-інфекцію з 15,9 на 100 тис. населення у І півріччі 2018 р. до 9,8 на 100 тис. населення за аналогічний період 2020 р. У І півріччі 2021 року спостерігалося суттєве зростання рівня захворюваності на ВІЛ-інфекцію до 11,2 на 100 тис. населення з 9,8 на 100 тис. населення у І півріччі 2020 р., темп зростання становив 15,2 %. За період спостереження захворюваність населення регіону на СНІД набула вираженої тенденції до зниження (із 14,1 на 100 тис. населення в І півріччі 2018 р. до 4,0 на 100 тис. населення в І півріччі 2021 р.), але даний процес, найімовірніше, відбувся штучно за рахунок зміни класифікації ВІЛ-інфекції: легенева форма туберкульозу наразі віднесена не до ІV, а до ІІІ клінічної стадії захворювання. Результати сероепідеміологічного моніторингу за ВІЛ-інфекцією (СЕМ) за період дослідження свідчать про виражене зменшення кількості позитивних результатів тестувань населення на ВІЛ на фоні несуттєвих коливань обсягів проведених обстежень (рис. 1). Так, за період спостереження показник поширеності ВІЛ за результатами СЕМ знизився на 33,3 % — з 0,6 у І півріччі 2018 року до 0,4 — у І півріччі 2021 року. Під час дослідження виявлені значні зміни в структурі шляхів передачі ВІЛ. Відбулося стале зменшення питомої ваги статевого шляху (із 71,4 % у І півріччі 2019 року до 59,2 % у І півріччі 2021 року) за рахунок активізації процесів інфікування ВІЛ унаслідок введення ін`єкційних наркотичних речовин (збільшення питомої ваги в загальній структурі шляхів передачі ВІЛ із 17,3 % у І півріччі 2019 року до 23,7 % у І півріччі 2021 року) та інфікування дитини від матері (із 11,3 % у І півріччі 2019 року до 17,1 % у І півріччі 2021 року).
/70.jpg)
Висновки. За І півріччя 2018 — І півріччя 2021 р. у Луганській області виявлені непрямі ознаки неблагополуччя епідемічної ситуації з ВІЛ-інфекції, а саме зниження поширеності ВІЛ за результатами СЕМ на 33,3 % на фоні несуттєвих коливань обсягів тестувань населення; активізація парентерального шляху інфікування ВІЛ унаслідок введення ін’єкційних наркотичних речовин та шляху інфікування дитини від матері. Виявлені факти вимагають оптимізаційних змін профілактичних та діагностичних програм, що наразі впроваджені в області, їх адаптації до регіональних особливостей.