Журнал «Актуальная инфектология» Том 9, №4, 2021

Неферментуючі грамнегативні бактерії (НФГНБ), такі як Pseudomonas, Acinetobacter, залишаються найбільш значущими збудниками нозокоміальних інфекцій. Однією з проблем терапії цих інфекцій є глобальне зростання стійкості до карбапенемів, пов’язане з поширенням штамів, продукуючих метало-бета-лактамази (MβL), що останніми роками широко розповсюдились серед множинностійких штамів НФГНБ в усьому світі.

Мета роботи: провести моніторинг поширеності метало-бета-лактамаз серед множинностійких НФГНБ, виділених від стаціонарних хворих на гнійно-запальні захворювання з різних регіонів України у 2019–2020 рр. 

Матеріали та методи. Дослідження антибіотикочутливості проводили згідно з рекомендаціями EUCAST. Аналіз антибіотикорезистентності виділених мікроорганізмів проводили за допомогою комп’ютерної програми WHO-NET 5.6.

Результати та обговорення. Встановлено, що 70,6 ± 11,0 % штамів P.aeruginosa та 44,4 ± 9,6 % штамів A.baumannii продукують MβL. Проаналізована чутливість до антибіотиків MβL-продукуючих штамів порівняно зі штамами без цих ферментів. Встановлено, що штами P.aeruginosa непродуценти MβL проявляли чутливість до амікацину — 40,0 ± 21,9 % чутливих штамів, до інших аміноглікозидних антибіотиків: гентаміцину та нетилміцину — усі штами були стійкі. З фторхінолонів більш активним був ципрофлоксацин (40,0 ± 21,9 %), ніж левофлоксацин (20,0 ± 17,9 %), але без вірогідної різниці за даними показниками. Таку ж активність, як ципрофлоксацин, мав і цефтазидим, до цефепіму всі штами були резистентними. Піперацилін-тазобактам був активним в 20,0 ± 17,9 % випадків. Найвищу активність щодо даних штамів проявляв іміпенем — 60,0 ± 21,9 % чутливих штамів. Дещо меншою, але без вірогідної різниці, була чутливість до меропенему — 40,0 ± 21,9 % чутливих штамів. Група штамів P.aeruginosa, що були визначені як продуценти MβL, були резистентними до карбапенемів, фторхінолонів, цефалоспоринів. З аміноглікозидних антибіотиків низьку активність мав гентаміцин — 8,3 ± 8,0 %, до інших аміноглікозидних антибіотиків усі штами були стійкі. Найбільш ефективним антибіотиком виявився піперацилін/тазобактам, до якого половина штамів проявляла чутливість. Штами A.baumannii непродуценти MβL були стійкими до цефалоспоринових антибіотиків: цефепіму та цефтазидиму, до фторхінолонів. Чутливість до аміноглікозидних антибіотиків у межах 66,7 ± 12,2 % — 13,0 ± 8,8 %, найбільшу активність проявляв нетилміцин, ніж гентаміцин та амікацин (р < 0,05). Крім того, частка штамів даної групи залишалась чутливою до карбапенемів: 66,7 ± 12,2 % — до іміпенему, 73,3 ± 11,4 % — до меропенему. У той же час чутливість у групі продуцентів MβL до нетилміцину була в 2 рази меншою і становила 33,3 ± 13,6 % чутливих штамів, але без вірогідної різниці за даними показниками. До амікацину та гентаміцину чутливими були 16,7 ± 10,8 % та 33,3 ± 13,6 % штамів. До фторхінолонів, цефалоспоринів, карбапенемів усі штами даної групи були резистентними. Серед стандартних антибіотиків, що вживають для терапії даних інфекцій, на сьогодні немає препаратів, ефективних у випадку MβL-продукуючих штамів. Єдиними альтернативними препаратами для лікування таких інфекцій залишаються колістин та поліміксин В, раніше маловживані через високу нефротоксичність та алергенність цих препаратів. Іншим варіантом є комбінування або терапія високими дозами тих самих карбапенемів. Описані також випадки успішного лікування інфекцій, викликаних панрезистентними штамами A.baumannii, P.aeruginosa, інгібітор-захищеними цефалоспоринами (цефотаксим/сульбактам). Додавання сульбактаму до цефотаксиму суттєво підвищує активність останнього щодо грамнегативних бактерій і зменшує частоту стійких штамів, а також додає принципово нову та важливу якість — активність щодо A.baumannii. 

Висновки. Продукція штамами НФГНБ MβL значно підвищує рівень резистентності до антибіотиків і фактично є маркером панрезистентності для даної групи мікроорганізмів. Тому для вчасного прийняття рішення щодо вибору стратегії антибіотикотерапії на сьогодні особливо важливим залишається питання вчасного виявлення штамів-продуцентів MβL та регулярного моніторингу їх поширення на території України.