Журнал «Актуальная инфектология» Том 9, №4, 2021
Вернуться к номеру
Формування хронічного носійства сальмонельозу як наслідок порушення медичної допомоги хворим (на прикладі м. Маріуполя)
Авторы: Валентюк В.Й., Терещенко В.М., Тосхопаран Т.К.
Маріупольська районна філія Державної установи «Донецький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України», м. Маріуполь, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Сальмонельози — гострі кишкові інфекційні захворювання, спричинені великою групою сальмонел, які мають різноманітну клініку — від безсимптомного носійства до генералізованих форм. Джерелом інфекції є тварини, птахи та носії серед людей. Хронічне носійство сальмонельозу характеризується відсутністю клінічних симптомів захворювання при виділені сальмонел з фекаліями, сечею, жовчю. Бактеріоносії виявляються активно при обстеженні працівників харчових підприємств, контактних осіб в осередках, при обстеженні осіб з хворобами шлунково-кишкового тракту (ШКТ) медичними закладами. Кількість виявлених носіїв сальмонельозу у медичних закладах та хворих на сальмонельоз наведена у табл. 1.
Співвідношення між виявленими випадками носійства сальмонельозу та кількістю випадків захворювання на сальмонельоз становить від 1 : 3,5 до 1 : 6,8. Питома вага носійства має тенденцію до збільшення. Причинами такого стану можуть бути недоліки в якості діагностики, лікування, диспансерного спостереження, а в умовах пандемії коронавірусної інфекції COVID-19 — скорочення доступу до медичної допомоги, зменшення захисних сил у дітей та осіб похилого віку, пов’язане з погіршенням соціального життя.
При проведенні аналізу результатів обстеження осіб у нашому закладі встановлено, що найбільша кількість носіїв виявляється при активному обстеженні контактних осіб з осередків сальмонельозу (табл. 2). Привертає увагу те, що серед контактних осіб зростає відсоток носіїв. Але обсяги досліджень в осередках сальмонельозу катастрофічно скорочуються. Так, якщо у 2018 році у кожному осередку сальмонельозу в середньому обстежувалося 6–7 контактних осіб, у 2019 році — вже 3–4, то у 2020–2021 (6 міс.) роках — тільки 1–2 контактні особи. Така ситуація може бути пояснена зменшенням контактів у період карантинних заходів в умовах пандемії коронавірусної інфекції COVID-19, демографічними показниками (зменшення населення та кількості контактних осіб у родинах), скороченням фінансування, штатів, особливо кабінетів інфекційних захворювань, лабораторій у медичних закладах.
/55.jpg)
При проведенні аналізу мікробного пейзажу виділених збудників від хворих на сальмонельоз та носіїв цієї інфекції за 2018–2021 (6 міс.) роки встановлено, що в своїй більшості як збудниками хвороби, так і носійства сальмонельозу є Salmonella enteritidis — 74,1 та 65,7 % відповідно, Salmonella thiphymurium — 16,8 та 15,6 % відповідно. Фактично кількість носіїв цих збудників пропорційна захворюванням. Інші же види сальмонел, такі як Salmonella london, Salmonella heidelberq, Salmonella anatum, Salmonella newport, Salmonella derby, Salmonella reading (які виявлені у хворих, які вживають продукти домашнього та імпортного походження), є збудниками при носійстві у 18,8 % хворих, тоді як при захворюванні — лише у 9 %. Це питання потребує подальшого вивчення.
Висновки. Сальмонельози залишаються загрозливою інфекційною хворобою з тяжкою клінікою та наслідками для здоров’я людини, яка потребує постійного спеціального моніторингу факторів, що сприяють поширенню цієї хвороби, у тому числі у частині забезпечення якості у першу чергу харчових продуктів птахівництва, та профілактикою формування хронічного носійства. Формування носійства сальмонельозу серед людей не залежить від виду збудника, але має тенденцію до збільшення питомої ваги від кількості захворювання у зв’язку з недоліками при наданні медичної допомоги та відсутності необхідного диспансерного нагляду за перехворілими.