Журнал «Актуальная инфектология» Том 9, №1, 2021
Вернуться к номеру
Вивчення стану ураженості комарів мікрофіляріями D. repens у Харківській області
Авторы: Бодня К.І., Скорик Л.І., Потапова Л.М.
Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, м. Харків, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. Останнім часом в Україні все більшу актуальність набуває проблема трансмісивного гельмінтозу — дирофіляріозу. Дирофіляріози — тканеві зоонозні гельмінтози, для яких характерна трансмісивна передача, повільний розвиток, тривалий перебіг та вогнищева поширеність. Вони ендемічні не тільки для територій із теплим та вологим кліматом, але і для багатьох країн із помірним кліматом. Головними чинниками, які впливають на виникнення і поширення дирофіляріозів у зоні помірного клімату, є: зміна соціально-економічних умов; збільшення чисельності бродячих собак та котів; міграція диких м’ясоїдних тварин, яка не контролюється; зміна екологічних умов та збільшення чисельності комарів; потепління клімату, що сприяє більш швидкому дозріванню інвазійних личинок у переносниках та обороту інвазії в природі; соціальні фактори, які сприяють передачі інвазії протягом всього року «підвальними» популяціями комарів роду Culex. На території України зустрічається єдиний трансмісивний гельмінтоз, що спричиняє захворювання людей, — дирофіляріоз, збудником якого є Dirofilaria repens (Railiet et Henry, 1911). Останнім часом можна спостерігати тенденцію до наростання публікацій про дирофіляріози, що може бути пов’язане з поліпшенням діагностики, збільшенням числа випадків (через відносне потепління клімату й активізацію переносників).
Мета дослідження: проаналізувати сучасну ситуацію з дирофіляріозу в Харківській області.
Матеріали та методи. Нами були проаналізовані епідеміологічні карти хворих на дирофіляріоз, зареєстрований на території Харківської області з 2013 до 2020 р. Дирофілярії — живородні і дуже плідні паразити. За добу вони виділяють у кров близько 5 тисяч личинок розміром 300–320 мкм у довжину і 6,8 мкм у ширину. Личинки дирофілярій — мікрофілярії циркулюють по кровоносних і лімфатичних судинах, тому можуть проникати в будь-які органи і тканини, спричиняючи різну патологію. Вони можуть передаватися внутрішньоутробно від матері плоду. Людина заражається на дирофіляріоз тільки при укусі кровосисних комах, в основному комарів. Безпосередньо від собак і котів людина не заражається. На сьогодні дирофіляріоз собак реєструється в м. Києві, Київській області, м. Одесі, а також у м. Харкові і м. Полтаві. Проблема дирофіляріозу для України на сьогодні є актуальною, оскільки серед собак захворювання приймає характер ензоотії (тобто епідемії, яка спостерігається серед різних видів тварин). Тому гостро встає питання про способи профілактики дирофіляріозу як у тварин, так і в людей. Для території Харківської області дирофіляріоз — природно-вогнищеве захворювання місцевого характеру. Ентомологічний моніторинг у складі вивчення природного вогнищу був проведений у Дергачівському районі Харківської області.
Результати. У природних вогнищах (у радіусі 3 км) комарі зустрічалися в усіх біотопах. Основними біотопами, де вивчались комарі, були: змішаний, листовий, сосновий ліси та пойменний луг. При проведенні обліків чисельності в різних біотопах загальна активність кровосисних комарів спостерігалася з кінця квітня — початку травня до кінця жовтня, тобто протягом п’яти-шести місяців. Зростання чисельності залежно від погодних умов було виражено двома піками. Перший пік чисельності припадав на травень, другий — на липень. Частота нападу кровососів залежить від ступеня їх активності та чисельності. Якщо у 2009–2011 рр. середньосезонний показник перевищували комарі р. Anopheles, то починаючи з 2015 року перевищують середньосезонний показник комарі р. Aedes. На інтенсифікацію епідеміологічного процесу з дирофіляріозу в Дергачівському районі впливає наявність 148 водоймищ (1669 га), де й відбувається виплід комарів — основних переносників дирофіляріозу. При вивченні видового складу комарів було встановлено, що для Дергачівського району найбільш поширеними є три види: домінантним видом є Aedes — 37,4 %, Culex — 33,2 %, Anopheles — 29,4 %. Збір імаго комарів проводився стандартним методом (20-хвилинний облік на собі) за загальноприйнятою методикою. Усі зібрані комарі доставлялися в паразитологічну лабораторію ДУ «Харківський обласний лабораторний центр МОЗ України» для дослідження на мікрофілярії. Найбільша ураженість мікрофіляріями була виявлена в комарів р. Culex, Aedes, що ще раз доводить специфічність комарів, яка підтверджується ентомологічним обстеженням методом розтину комарів із метою виявлення мікрофілярій D. repens. Наявність у природі комарів, що уражені мікрофіляріями, свідчить про існування природного вогнищу інфекції в конкретному біотопі населеного пункту району. Одним із факторів, що приводить до росту захворювання населення на дирофіляріоз, є збільшення чисельності безпритульних собак, іноді котів — основного джерела інвазії. У районі випадки дирофіляріозу реєструвалися спорадично в смт. Мала Данилівка, смт. Козача Лопань, Дергачі.
Висновки. Отже, ризик ураження на дирофіляріоз для населення Дергачівського району Харьківської області збільшується, тому що існують всі необхідні для цього передумови: наявність значної кількості основного джерела інвазії — собак (свійських і безпритульних), що потребує вивчення та вірогідної оцінки їх небезпеки в поширенні дирофіляріозу; збільшення популяції комарів, що зумовлене недостатнім обсягом деларваційних заходів на водоймищах району.