Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №6, 2020

Актуальність. Стафілококоз — інфекційне захворювання людини й тварин. Staphylococcus aureus здатний викликати харчові токсикоінфекції, захворювання шкіри в людей; є збудником стафілококозу в птахів, одним з провідних збудників маститу в корів. Staphylococcus epidermidis входить до складу нормофлори людини й тварин, колонізує шкіру й слизові оболонки. Staphylococcus haemolyticus здатні викликати гострі респіраторні захворювання, запальні процеси різних органів і тканин, гнійні ураження шкірних покривів, а також складновиліковні автоімунні захворювання (ревматоїдний артрит, міокардит). Staphylococcus spp. природно чутливі до β-лактамів, хінолонів, хлорамфеніколу. Набута Staphylococcus spp. стійкість до препаратів зазначених груп розвивається внаслідок мутацій або під час передачі генів, що кодують резистентність, від резистентних бактерій до чутливих мікроорганізмів. Контроль за чутливістю й набутою стійкістю до антимікробних препаратів на сьогодні здійснюють з використанням низки методів, зокрема мікробіологічних і молекулярно-генетичних. З метою контролю набутої стійкості до антибіотиків, зокрема до β-лактамів, актуальним є здійснення моніторингу стійкості ізолятів Staphylococcus spp. до природного інгібітору мецитиліну. Метою роботи було вивчення поширення гена MecA (що кодує білок PBP2A (пеніцилінзв’язуючий білок 2A)) серед Staphylococcus spp. Матеріали та методи. Біологічні властивості Staphylococcus spp. вивчали відповідно до ДСТУ ISO 6888-1:2003 «Мікробіологія харчових продуктів і кормів для тварин. Горизонтальний метод підрахування коагулазопозитивних стафілококів. Частина 1. Метод з використовуванням агарового середовища Беард-Паркера (ISO 6888-1:1999, IDT)». Визначення чутливості до антибіотиків та інтерпретацію результатів здійснювали дискодифузійним методом відповідно до EUCAST (версія 10). Виявлення MecA здійснювали методом полімеразної ланцюгової реакції з детекцією в агарозному гелі. Результати. Нами було досліджено 47 ізолятів Staphylococcus spp., з них 30 ізолятів (20 ізолятів Staphylococcus aureus, 6 ізолятів Staphylococcus epidermidis, 4 ізоляти Staphylococcus haemolyticus) виділені від інфікованих людей, 17 ізолятів (Staphylococcus epidermidis) — з молока від клінічно здорових і хворих на мастит корів. У результаті вивчення чутливості ізолятів Staphylococcus spp., виділених від інфікованих людей, до антибактеріальних препаратів дискодифузійним методом встановлено, що до оксациліну проявляли стійкість 5 ізолятів Staphylococcus epidermidis (83 %), 7 ізолятів Staphylococcus aureus (35 %) і 4 ізоляти Staphylococcus haemolyticus (100 %). Серед виділених з молока Staphylococcus epidermidis стійкість до оксациліну проявляли 12 (3 — від клінічно хворих тварин, 9 — від клінічно здорових тварин) ізолятів (70,6 %). Під час молекулярно-генетичних досліджень ізолятів Staphylococcus spp., виділених від інфікованих людей, наявність гена MecA було встановлено серед культур, що проявляли стійкість до оксациліну під час мікробіологічних досліджень: 3 ізоляти Staphylococcus epidermidis (60 %), 2 ізоляти Staphylococcus aureus (28,6 %), 3 ізоляти Staphylococcus haemolyticus (75 %). Серед культур Staphylococcus epidermidis, виділених з молока від клінічно хворих тварин, виявлено 2 ізоляти (які також проявляли стійкість до оксациліну під час мікробіологічних досліджень) (16,7 %), у яких встановлено наявність гена MecA. Висновки. Дискодифузійним методом встановлено стійкість до оксациліну в 53,3 % ізолятів Staphylococcus spp., виділених від хворих людей, і в 70,6 % ізолятів, виділених від клінічно здорових і хворих корів. Наявність гена MecA встановлено в 26,7 % ізолятів Staphylococcus spp., виділених від хворих людей, і в 11,8 % ізолятів Staphylococcus epidermidis, виділених від клінічно здорових і хворих корів. Отримані результати вказують на необхідність подальших поглиблених досліджень поширення стійких до антибіотиків мікроорганізмів із застосуванням мікробіологічних і молекулярно-генетичних методів з метою вдосконалення системи епідемічного нагляду.