Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №6, 2020

Вернуться к номеру

Мікробіоценоз слизової оболонки мигдаликів у хворих на ангіну військовослужбовців

Авторы: Попенко Н.В., Собкова Ж.В., Коломієць В.Б., Рубчук О.Г., Кобірніченко Ю.А.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна

Рубрики: Инфекционные заболевания

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Актуальність. У структурі інфекційної захворюваності військовослужбовців у мирний час провідне місце (до 70–90 %) займають ангіни. Важливим фактором у формуванні структури збудників в колективі є кількість пацієнтів із хронічним тонзилітом (ХТ). Від 2 до 15 % усього населення має дану патологію. В Україні показник захворюваності на ХТ сягає 1260 на 10 тис. населення. Впродовж останніх 8–10 років кількість хворих збільшується, оскільки приблизно 75 % дітей, які страждали від ХТ, продовжують хворіти й у дорослому віці. Домінуючим бактеріальним чинником хронічного тонзиліту найчастіше є золотистий стафілокок. Мета дослідження: визначити мікробіоценоз слизової оболонки мигдаликів при ангіні як етап постійного моніторингу та встановити структуру супутніх захворювань у військовослужбовців, хворих на ангіну у 2019 році. Матеріали та методи. Було відібрано та вивчено дані 108 медичних карт стаціонарного хворого військовослужбовців, які проходили лікування в клініці інфекційних захворювань Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» за 2019 рік і становили основну групу. Контрольну групу становили 20 практично здорових військовослужбовців, які протягом останніх 1–2 місяців (за анамнезом) не хворіли на ангіни та захворювання верхніх дихальних шляхів. Методи дослідження: загальноклінічні; лабораторні: загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, мікробіологічні дослідження біоматеріалу із зіва для вивчення видового складу та популяційного рівня мікрофлори, що перебуває на слизовій оболонці піднебінних мигдаликів, вивчення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів; інструментальні: електрокардіографія, рентгенографія органів грудної клітки та придаткових пазух носа (за показаннями). Для відбору матеріалу використовували лише стерильні тампони з дакрону або віскози на пластиковій паличці та стерильні пробірки з транспортним середовищем. Статистичну обробку результатів досліджень проводили за допомогою пакета прикладних програм Statistica 8 корпорації StatSoft, пакета прикладних програм Exсel 2010 корпорації Microsoft. Результати. За 2019 рік були виділені та ідентифіковані 157 штамів мікроорганізмів у 108 хворих на ангіну. Виділені мікроорганізми перебувають на слизовій оболонці у вигляді асоціацій. У більшості (59,3 %) хворих одночасно перебувають умовно-патогенні мікроорганізми у вигляді асоціацій, що складаються з двох видів мікроорганізмів, які належать до різних таксономічних груп. У 5 (4,7 %) хворих виявлені асоціації, що складаються із трьох різних видів мікроорганізмів. Лише у 36 % хворих виявлена монокультура патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів. В контрольній групі монокультура умовно-патогенних мікроорганізмів становила 65 %. У 55 % здорових осіб виявлені стафілококи, у 65 % — стрептококи, в 10 % — нейсерії та у 5 % — клебсієли пневмонії. Висновки. Провідними збудниками ангіни за популяційним рівнем, коефіцієнтом кількісного домінування та коефіцієнтом значущості виявилися: у 55,5 % хворих — стрептококи, у 47,2 % — стафілококи, у 22,2 % — нейсерії, у 8,3 % — клебсієли пневмонії, у 12,0 % — дріжджоподібні гриби. Встановлено, що ці збудники зберігають свою чутливість до амінопеніцилінів, захищених клавулановою кислотою, цефалоспоринів ІІІ покоління та макролідів. Було встановлено, що у 2019 році порівняно з 2018 роком у військовослужбовців, хворих на ангіну, не спостерігалось суттєвих відмінностей мікробіоценозу слизової оболонки мигдаликів, за винятком Kl.pneumoniae: у 2019 році — 8,3 % і в 2018 році — 0 %. У хворих із повторними ангінами частіше спостерігались ураження слизової оболонки мигдаликів S.aureus (62,5 %) та S.mitis (53,1 %), ніж у військовослужбовців з уперше виявленою ангіною (41,7 та 45,3 % відповідно). У військовослужбовців строкової служби спостерігався переважно легкий (65 %) та середньої тяжкості (35 %) перебіг захворювання. Супутні захворювання спостерігались у 27 % військовослужбовців, а саме: гострий синусит (14 %), трахеїт (6 %), бронхіт (3 %), отит (2 %), ларингіт (1 %) та кон’юнктивіт (1 %).



Вернуться к номеру