Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №6, 2020

Актуальність. Кропив’янка (Кр) — поліетіологічний синдром, основним клінічним проявом якого є характерні шкірні висипання (уртикарії), що швидко поширюються по всьому тілу. Згідно з сучасними уявленнями про етіологію та патогенез захворювання, кропив’янка виникає внаслідок дії на організм різноманітних екзогенних та ендогенних факторів. На сьогодні загальноприйнятої класифікації кропив’янки не існує, класифікацію захворювання проводять за тривалістю клінічного перебігу та етіологією кропив’янки. Встановити етіологічний чинник Кр можливо лише у 20–50 % випадків. При цьому індукторами уртикарного висипання можуть бути різні групи алергенів. Кропив’янка також може виникати на фоні вогнищ хронічної інфекції. Мета дослідження: з’ясувати епідеміологічні особливості Лайм-бореліозу в пацієнтів із кропив’янкою. Матеріали та методи. Під спостереженням знаходилися 46 пацієнтів із кропив’янкою віком від 18 до 68 років, які протягом 2018–2019 рр. лікувались амбулаторно та стаціонарно в КУТОР «Тернопільський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер». Чоловіків було 11 (23,9 %), жінок — 35 (76,1 %). Діагноз локалізованої кропив’янки встановлювали клінічно згідно з класифікацією МКХ-10. Етіологічне розшифрування хвороби Лайма проводили в два етапи. На першому етапі визначали антитіла до антигенів комплексу B.burgdorferi sensu lato у сироватці крові методом ELISA з використанням тест-систем компанії Euroimmun AG (Німеччина). За результатами першого етапу дослідження, зразки крові із проміжними та позитивними результатами були підтверджені методом імунного блотингу з використанням тест-систем компанії Euroimmun AG (Німеччина). Усі обстежені дали відповіді на питання уніфікованої міжнародної анкети-опитувальника, в якій відзначали кількість і місця укусів кліщів, описували способи їх видалення. Результати та обговорення. Серед обстежених 46 пацієнтів 14 (30,4 %) відзначили понад 3 укуси кліщем протягом життя, один епізод укусу мали 9 (19,6 %), два — 6 (13,1 %) респондентів. 17 (36,9 %) осіб не пам’ятають про укуси кліща протягом життя. Найбільш частими місцями укусів пацієнти називали живіт (14), ноги (10) та тулуб спереду (8). Укуси в ділянку рук, шиї і тулуба ззаду згадувались рідше — 5, 4 і 4 випадки відповідно. Укус кліщем у голову відзначила лише 1 особа. Щодо способу видалення кліща, найбільша кількість опитаних виривала кліща пальцями (18), 15 осіб продезінфікували місце укусу дезрозчином, 13 — перед видаленням кліща місце укусу змазували олією. Допомогою лікаря або медичної сестри для видалення кліща скористалися лише 3 особи. Аналіз результатів серологічного дослідження сироваток крові на наявність специфічних IgM і IgG виявив позитивні або проміжні результати хоча б одного класу антитіл у 16 (34,8 %) із 46 опитаних, із них IgM — у 10,1 %, IgG — у 31,3 % (p < 0,01), обох одночасно — у 7,1 %. Висновки. Встановлено, що при серологічному дослідженні у тесті ELISA антитіла хоча б одного класу IgM та/або IgG до B.burgdorferi sensu lato (B.burgdorferi sensu stricto, B.afzeliі та B.garinii) (позитивні або проміжні результати) виявлено у 16 (34,8 %) пацієнтів із кропив’янкою. Низький відсоток (6,5 %) звернень за медичною допомогою обстежених пацієнтів КУТОР «Тернопільський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер» потребує підвищення рівня санітарно-освітньої роботи серед даної категорії населення.