Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №6, 2020
Вернуться к номеру
Фармакоекономічний аналіз схем антигелікобактерної терапії (стендова доповідь)
Авторы: Осьодло В.В.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. Дослідження ефективності антигелікобактерних комплексів демонструють сьогодні найкращі результати ерадикації НР-інфекції при застосуванні вісмутовмісної схеми антигелікобактерної терапії (АГБТ), проте її вартість є вищою порівняно з потрійною АГБТ. Сучасні фармако-економічні дослідження, що крім економічних показників ураховують клінічну ефективність і якість життя (ЯЖ) пацієнтів, покликані забезпечити раціональне використання фінансових ресурсів для досягнення максимальної ефективності лікування великих груп населення. Метою дослідження була оцінка фармакоекономічної ефективності вісмутовмісної та потрійної АГБТ. Результати. Обстежені 40 хворих на НР-асоційовану пептичну виразку дванадцятипалої кишки (ПВДК), діагноз підтверджений клінічним та ендоскопічним дослідженнями з індикацією HР-інфекції до та після лікування. Для проведення фармакоекономічного аналізу порівнювались показники клінічної ефективності та вартості лікування в групах порівняння: І група — 20 хворих, які отримували езомепразол по 40 мг 2 рази за добу упродовж 2 тижнів, амоксицилін по 1000 мг 2 рази за добу протягом 10 днів, кларитроміцин по 500 мг 2 рази за добу протягом 10 днів і вісмуту субцитрат колоїдний по 120 мг 4 рази за добу протягом 14 днів; ІІ група — 20 хворих, які отримували омепразол по 20 мг 2 рази за добу упродовж 4 тижнів, кларитроміцин по 500 мг 2 рази на добу, амоксицилін по 1000 мг 2 рази на добу протягом 10 днів. Основними критеріями ефективності терапії було загоєння виразкового дефекту та ерадикація НР. Інтегральний показник ефективності лікування, що комплексно враховує динаміку клінічних проявів і якість життя, обчислювали за формулою (Градов А.П., Гриневич В.Б., 2000):
Е = клінічна ефективність (бали) • 0,7 + ΔЯЖ • 0,3,
де ΔЯЖ — приріст якості життя обстежених у балах. Клінічну ефективність вираховували за формулою:
К1 • Хе1 + К2 • Хе2,
де Хе1 — показник ефективності (від 1 до 7 балів), обернений до терміну регресії больового синдрому; Хе2 — показник ефективності (від 1 до 7 балів), прямо пропорційний до частоти рубцювання виразки; К1 та К2 — відповідні коефіцієнти значущості (К1 = = 0,2, К2 = 0,8). При фармакоекономічному аналізі враховувалась вартість препаратів в аптечній мережі на момент проведення дослідження. Витратна вартість місячного курсу лікування для пацієнта І групи становила 741,22 грн, для пацієнта ІІ групи — 402,90 грн. Витратна вартість для проведення другої лінії АГБТ становила 407,4 грн. Вартість ендоскопічного обстеження становила 350 грн, вартість консультації гастроентеролога — 250 грн, а вартість тесту для визначення антигена НР у фекаліях — 121 грн. Загальна клінічна ефективність (з урахуванням динаміки больового синдрому та частоти рубцювання виразкового дефекту) у хворих на ПВДК групи І становила 6 балів, у хворих групи ІІ — 5,1 бала. Інтегральний показник ефективності лікування, у якому враховані клінічна ефективність і приріст ЯЖ на фоні лікування, у групі І досягнув 6,2 бала, а в групі ІІ — 5,2 бала (табл. 1).
/55_3.jpg)
Висновки. Отже, фармакоекономічний аналіз сучасних схем АГБТ із застосуванням езомепразолу та колоїдного вісмуту демонструє більш низьку (на 20 %) витратну вартість, вищу (на 30 %) антигелікобактерну ефективність та переважання корисності витрат (на 20 %) при застосуванні вісмутовмісної АГБТ на основі езомепразолу порівняно з потрійною схемою на основі омепразолу, що дає підстави рекомендувати вісмутовмісну схему до широкого застосування при лікуванні НР-асоційованої пептичної виразки у великих групах населення.