Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №6, 2020

Актуальність. Проблема туберкульозу, за даними ВООЗ, продовжує залишатись актуальною в усьому світі, зокрема в Україні. Ефективність лікування туберкульозу, за даними сучасних авторів, залежить від адекватної специфічної етіотропної та патогенетичної терапії і від наявності супутньої патології, в тому числі й інфекційної. Епідеміологічні дані щодо Лайм-бореліозу (ЛБ) у світі та Україні свідчать про щорічне зростання захворюваності. Мета: з’ясувати етіологічну структуру Лайм-бореліозу у пацієнтів із туберкульозом. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 99 хворих на туберкульоз легень, яких лікували в стаціонарі КНП «Тернопільський регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр» Тернопільської обласної ради протягом 2015–2017 рр. Чоловіків було 77 (77,8 %), жінок — 22 (22,2 %). Вік обстежених становив 46,6 ± 12,9 року. Переважали мешканці сільської місцевості — 76 (76,8 %). 

Діагноз туберкульозу встановлювали на підставі діючої МКХ-10. У 65 (65,6 %) випадках діагноз туберкульозу підтверджено виявленням збудника. Етіологічне розшифрування хвороби Лайма проводили в два етапи. На першому етапі визначали антитіла до антигенів комплексу B.burgdorferi sensu lato у сироватці крові методом ELISA з використанням тест-систем компанії Euroimmun AG (Німеччина). За результатами першого етапу дослідження зразки крові з проміжними та позитивними результатами були підтверджені методом імунного блотингу з використанням тест-систем компанії Euroimmun AG (Німеччина). Результати. Аналіз результатів серологічного дослідження сироваток крові на наявність специфічних IgM і IgG виявив позитивні або проміжні результати хоча б одного класу антитіл у 25 (25,2 %) із 99 хворих на туберкульоз, із них IgM — у 28,0 %, IgG — у 60,0 %, обох одночасно — у 12,0 %. Антитіла класу IgM до збудників ЛБ підтверджені в 4 (40,0 %) із 10 осіб із попередньо позитивними або проміжними результатами за першим етапом (ELISA), де поєднання антитіл до трьох видів борелій B.burgdorferi, B.garinii та B.afzelii мали 2 із 4 обстежених. За результатом етіологічної структури другого етапу дослідження, антитіла до OspC трьох видів борелій — B.burgdorferi, B.garinii та B.afzelii — виявлено в 50–75 % пацієнтів. Слід зазначити, що антитіла до р41 виявлені у 75,0 % обстежених, тоді як антитіла до антигену p39 (Borrelial membrane protein A (BmpA), цитоплазматичний білок із молекулярною масою 39 kDa) наявні лише в одного хворого. В етіологічній структурі в складі IgМ антитіл до VlsE не виявлено в жодного обстеженого. В одному випадку з 5 проміжних результатів IgM за ELISA в імуноблоті отримано позитивний результат. За результатом другого етапу серологічного дослідження ЛБ підтверджено у 15 (83,3 %) із 18 осіб із попередньо (ELISA) позитивними або проміжними IgG. У 6 (85,7 %) із 7 проміжних результатів IgG за ELISA в імуноблоті отримано позитивні результати. За методом імуноблоту в сироватці хворих на туберкульоз виявлено такий вміст антитіл IgG до антигенів до комплексу B.burgdorferi sensu lato: антитіла до джгутикового р41 — у 83,3 %, до поверхневого OspC — у 72,2 %, тоді як до Lipid Bb — лише у 5,5 %. Найчастіше виявляли антитіла до VlsE антигенів B.burgdorferi (61,1 %), VlsE B.garinii та B.afzelii (55,5 та 44,4 % відповідно). Комбінації VlsE-антигенів трьох видів борелій виявлено в 7 (38,9 %) пацієнтів, а поєднання двох збудників — у 2 (11,1 %). Висновки. Під час вивчення етіологічної структури Лайм-бореліозу у хворих на туберкульоз антитіла IgM до OspC трьох видів борелій — B.burgdorferi, B.garinii та B.afzelii — виявлено в 50–75 % пацієнтів. Антитіла IgG до OspC виявлено у 72,2 % пацієнтів. Найчастіше виявляли антитіла до VlsE антигенів B.burgdorferi (61,1 %). Наведені дані можуть свідчити про асоційований перебіг туберкульозу з Лайм-бореліозом.