Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №5, 2020
Вернуться к номеру
Фактори ризику тяжкого перебігу пневмонії у хворих на COVID-19 за даними КНП «Міська клінічна інфекційна лікарня» ОМР
Авторы: Т.В. Чабан(1), С.Я. Лаврюкова(2), Н.С. Пастерначенко(2), Л.К. Бошкова(2)
(1) — Одеський національний медичний університет, м. Одеса, Україна
(2) — КНП «Міська клінічна інфекційна лікарня» ОМР, м. Одеса, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Головною мішенню SARS-CoV-2 є легені. У патогенезі хвороби виділяють 2 механізми, що взаємно обтяжують один одного і можуть призвести до розвитку гострого респіраторного дистрес-синдрому:
— пряме вірусне ураження альвеоцитів із розвитком імунозапального синдрому;
— розвиток мікро- і макротромбозів судин легень і обструктивного тромбозапального синдрому. Отже, вірусне ураження легень, що спричиняється SARS CoV-2, є специфічною COVID-19-асоційованою пневмонією.
Вираженість проявів і тяжкість клінічного перебігу COVID-19 залежать від інфікуючої дози збудника, з одного боку, та індивідуальних особливостей організму хворого (вік, стать, імунна відповідь, наявність супутніх захворювань та ін.) — з іншого.
За даними Elizabeth J. Williamson et al. (2020), чоловіча стать асоціюється з підвищеним ризиком тяжкого перебігу COVID-19 — у 1,59 раза, вік понад 80 років — із 20-кратним ризиком (порівняно з віковою групою 50—59 років). Також встановлено збільшення можливості розвитку тяжкої інфекції в осіб неєвропейського походження — в 1,62–1,88 раза.
Особливо небезпечну групу становлять пацієнти з різними хронічними супутніми захворюваннями органів дихання, серцево-судинної системи, нирок, ожирінням, патологією печінки, цукровим діабетом тощо. Обмеження можливості динамічного спостереження лікарями сімейної медицини за цією категорією хворих в умовах карантину, планової госпіталізації призводять до прогресування в них хронічних захворювань. Такі патологічні стани здатні ускладнювати дихання й перенос кров’ю кисню, а як результат — посилюють наслідки гострого респіраторного дистрес-синдрому — головного прояву тяжкої форми COVID-19.
Станом на 10 вересня 2020 р. стаціонарне лікування в КНП «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради отримали 1565 хворих на COVID-19 з різними формами захворювання, з яких померло 49 осіб, що становило 3,1 %. Діагноз COVID-19 у всіх хворих підтверджено методом ПЛР. Вік померлих коливався від 33 до 93 років (у середньому становив (58,1 ± 5,7) року). Серед померлих було 25 (51 %) чоловіків і 24 (49 %) жінки, у всіх розвинулася двобічна полісегментарна пневмонія тяжкого ступеня, що супроводжувалася ознаками дихальної недостатності, гострого респіраторного дистрес-синдрому.
Встановлено, що 42 особи, які померли (85,7 %), страждали від ішемічної хвороби серця, 29 (59,2 %) — від ожиріння, 23 (46,9 %) — від гіпертонічної хвороби, 21 (42,8 %) — від цукрового діабету ІІ типу, 18 (36,7 %) — від бронхіальної астми, хронічних обструктивних захворювань легень, 2 (4,1 %) — від захворювань нирок (пієлонефрит, полікістоз, хронічна ниркова недостатність), в 1 (2,0 %) хворого — хронічна HCV-інфекція, цироз печінки. Слід відмітити, що стан більшості хворих під час надходження до лікарні розцінено як тяжкий або дуже тяжкий. Усім хворим призначали лікування відповідно до протоколу «Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України № 762 від 02.04.2020, № 1653 від 21.07.2020.
Отже, важливим завданням лікаря під час вирішення питання про необхідність госпіталізації і призначення лікування хворим на COVID-19 є чітка оцінка критеріїв тяжкості захворювання (зокрема, це вираженість синдрому інтоксикації, висока гарячка, що погано контролюється прийомом жарознижувальних препаратів, ознаки прогресуючої дихальної недостатності та ін.) і врахування факторів ризику розвитку тяжкого перебігу коронавірусної інфекції.