Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №5, 2020
Вернуться к номеру
Циркуляція генів резистентності в джерелах централізованого та децентралізованого водопостачання міста Ужгорода й Ужгородського району
Авторы: М.В. Савенко(1), М.В. Кривцова(1), О.І. Чорненька(2)
(1) — ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м. Ужгород, Україна
(2) — Медичний центр «Мedicover», м. Львів, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Поширення антибіотикорезистентних мікроорганізмів і, як наслідок, генів стійкості до антибіотиків в довкіллі є однією з найбільш серйозних загроз для здоров’я людини.
Метою роботи є визначення генетичних детермінант стійкості у воді централізованого та децентралізованого водопостачання міста Ужгорода та прилеглих до нього районів.
Матеріали та методи. За даними виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода, основним джерелом централізованого водопостачання в місті та прилеглих селах є поверхневі води річки Уж, які обслуговують населення з чисельністю 119 855 осіб. Для проведення молекулярно-генетичних досліджень у водах централізованого та децентралізованого водопостачання було обрано 5 точок, з яких 3 точки були з джерел децентралізованого водопостачання (криниць) села Великий Березний — точка № 1 (48.885283, 22.452778), за містом Перечин — точка № 2 (48.729388, 22.448340) та в селі Сторожниця — точка № 3 (48.600345, 22.238672). З двох точок (48.632576, 22.283702; 48.622222, 22.250806) у місті Ужгороді було відібрано водопровідну воду. На кожному місці забору було відібрано по два зразки в різний час, дослідження проводилося в чотирьох повторюваностях. Зразки води (1000 мл) фільтрували через стерильний мембранний фільтр («Мілліпор», США) розміром пор 0,22 мкм. Потім ДНК екстрагували з мембранного фільтра методом модифікованого гексадецилтриметилброміду амонію (CTAB) згідно з протоколами (Andronov et al., 2011). Виділену тотальну ДНК досліджували за допомогою методу ампліфікації ПЛР для виявлення маркерів генів стійкості до антибіотиків. Для цього були використані реагенти виробництва Lytech (РФ) (blaNDM-1, tet(M), blaCTX-M-like, blaOXA48-like).
Результати. Встановлено, що в пробах води з криниці села Великий Березний не виявлено генів стійкості, дана територія розташована в гірській місцевості й не підпадає під антропогенний тиск. У зразках, відібраних з джерел децентралізованого водопостачання міста Перечин, виявлено гени tet(M), в той час як в зразках з села Сторожниця виділено гени blaCTX-M-like та tet(M). Дані території знаходяться під впливом техногенного навантаження. До прикладу, через місто Перечин протікає струмок Доморадж, в який потрапляють стоки з Перечинського лісохімічного комбінату. У воді та донних відкладах було виявлено перевищення гранично допустимої концентрації важких металів (Сr, Cu, Ni, Zn) (Bilkei & Nikolaichuk, 2017) та сполук азоту (Bilkei & Kryvtsova, 2018), що є одним з імовірних чинників генетичних трансформацій і формування стійких ізолятів мікроорганізмів. Для території села Сторожниця характерне аграрне забруднення, тут розміщена значна кількість сільськогосподарських угідь та фермерських господарств, що також можуть бути резервуаром генів стійкості. У пробах води з систем централізованого водопостачання не виявлено генетичних детермінант антибіотикостійкості.
Висновок. Отримані результати доводять високе поширення генетичних детермінант стійкості в питній воді, що використовується для господарсько-питних потреб.