Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №5, 2020
Вернуться к номеру
Результативність тестування на ВІЛ із використанням швидких тестів в Україні
Авторы: Ю.В. Круглов(1), В.А. Марциновська(1, 2), І.В. Нгуєн(1), Ж.В. Антоненко(2)
(1) — ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України», м. Київ, Україна
(2) — ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України», м. Київ, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
За даними сероепідеміологічного моніторингу (СЕМ), в Україні щорічно обстежуються на ВІЛ близько 2,5 млн осіб, що становить 6 % від середньорічної чисельності населення, виявляється близько 23 тисяч ВІЛ-позитивних осіб. Для масового скринінгу населення на ВІЛ-інфекцію використовують швидкі тести (ШТ) й інструментальні методи (ІМ) — імуноферментний аналіз, імуноблот. В Україні використання ШТ у закладах охорони здоров’я (ЗОЗ) щороку збільшується. Протягом 2015–2019 років спостерігалось зростання частки осіб, обстежених на ВІЛ із використанням ШТ, із 12,5 до 32,6 % та частки виявлених ВІЛ-позитивних осіб за допомогою ШТ — з 11,5 до 51,0 %.
З урахуванням розвитку епідемії в Україні показник захворюваності, що базується на даних офіційної реєстрації випадків ВІЛ-інфекції, залежить від таких вагомих факторів, як обсяг та результативність тестувань на ВІЛ. Проте, за офіційними даними, результативність тестування на ВІЛ із використанням ШТ залишається на низькому рівні.
Мета роботи: вивчити результативність тестування на ВІЛ із використанням ШТ серед різного контингенту осіб у межах СЕМ у 2019 році.
Матеріали та методи. Показник результативності тестування на ВІЛ відображає відсоток осіб, у яких виявлені серологічні маркери ВІЛ при проведенні підтверджувальних досліджень серед осіб, які були обстежені при скринінгових дослідженнях на ВІЛ-інфекцію методами серологічної діагностики (ШТ, ІМ), за окремими контингентами обстежуваних осіб. Для розрахунку показника використані дані таблиці 1000 форми звітності № 2-ВІЛ/СНІД «Звіт про осіб зі станами та хворобами, що зумовлені вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), за 2019 рік».
Результати. Без урахування донорів (код 108) і вагітних (код 109) частка тестувань на ВІЛ із використанням ШТ в Україні у 2019 році досягла 61,4 %. Однак ситуація на рівні регіонів суттєво відрізняється: даний показних варіює від 12 % у Закарпатській області до 100 % у Луганській області. Найчастіше ШТ використовують для обстеження осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі (код 112; 97 % від усіх обстежень), осіб, які мали гомосексуальні контакти з особами з невідомим ВІЛ-статусом (код 103; 95 %), та споживачів ін’єкційних наркотичних речовин (код 102; 91 %).
Загальний показник результативності (табл. 1) тестування на ВІЛ серед громадян України (код 100) у 2019 році становив 1,6 %, у тому числі серед осіб, які були обстежені за допомогою ШТ — 1,4 %, за допомогою ІМ — 1,9 %. Результативність із використанням ШТ не перевищує результативність ІМ за усіма кодами СЕМ, крім коду 113 — особи, які звернулись за медичною допомогою до ЗОЗ. Широке впровадження рутинного надання послуг із тестування на ВІЛ за ініціативою медичного працівника свідчить про ефективність застосування ШТ у ЗОЗ.
/84.jpg)
Висновки. Обсяги та результативність використання ШТ в Україні значно зростають, оскільки їх застосування є важливим компонентом покращення каскаду медичних послуг у зв’язку з ВІЛ-інфекцією. Серед позитивних ознак — збільшення кількості і частки ВІЛ-позитивних результатів при використанні ШТ. Це слід врахувати при подальшому впровадженні в медичну практику тестування на ВІЛ за ініціативою медичного працівника в ЗОЗ. Низька результативність ШТ порівняно з ІМ, за даними СЕМ, пояснюється насамперед порушенням процедури обліку та звітності тестувань із використанням ШТ — позитивні результати тестування з використанням ШТ дублюються тестуванням із використанням ІМ.