Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №5, 2020

Вернуться к номеру

Поширеність антитіл до SARS-CoV-2 серед медичних працівників м. Києва

Авторы: О.М. Кислих, О.В. Максименок, М.Ю. Ватаманюк, Т.А. Сергеєва
ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України», м. Київ, Україна

Рубрики: Инфекционные заболевания

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

31 грудня 2019 року офіс ВООЗ у Китаї повідомив про кластер захворювань на пневмонію нез’ясованої етіології в китайському місті Ухань. 7 січня 2020 р. вже було визначено, що етіологічним агентом є новий коронавірус 2019-nCoV, зараз — SARS-CoV-2. 
12 січня 2020 р. у Китаї було секвеновано його геном, що дозволило швидко розробити тест-системи для діагностики нової коронавірусної інфекції, що отримала офіційну назву COVID-19. Наразі існують молекулярно-генетичні методи (фіксують наявність вірусу в організмі людини на момент тестування і вказують на те, що вона може бути потенційним джерелом зараження) та серологічні методи, за допомогою яких визначають наявність антитіл до SARS-CoV-2 в крові і, відтак, чи була людина в минулому інфікована коронавірусом.
Відповідно до наказу МОЗ України від 17.09.2020 р. № 2122 «Про внесення змін до Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)», тестування на антитіла до вірусу SARS-CoV-2 рекомендується використовувати зокрема як додатковий метод діагностики гострої інфекційної хвороби (з урахуванням серонегативного періоду) за наявності клінічних симптомів та негативного результату дослідження методом ПЛР; скринінговий метод тестування медичних працівників (МП), які безпосередньо надають медичну допомогу пацієнтам або проводять догляд за пацієнтами, хворими на COVID-19, в умовах стаціонару, працівників лабораторій, які працюють зі зразками з дихальних шляхів, отриманими від пацієнтів, хворих на COVID-19, працівників патологоанатомічних, судово-медичних бюро, відділень, які беруть участь у розтині тіла, в тому числі взятті зразків, встановлення факту перенесеної раніше хвороби при проведенні масового дослідження населення для оцінки рівня популяційного імунітету тощо.
Найбільш уразливим контингентом наразі вважаються особи чоловічої статі, люди азійської етногрупи, похилого віку, особи з тяжкими фоновими хворобами (цукровий діабет, есенціальна артеріальна гіпертензія тощо) і значними зрушеннями в імунній системі, люди віком понад 60–65 років. Великий ризик інфікування (у 8 разів більший, ніж у звичайного населення) мають МП, які перебувають на передовій лінії реагування на спалах COVID-19 і піддаються загрозам, що становлять небезпеку їх здоров’ю та можуть призвести до зараження. Небезпеки включають вплив збудника, тривалий робочий час, психологічні страждання, втому, професійне вигорання, стигматизацію, фізичне та психологічне насильство. Виявлено часте внутрішньолікарняне інфікування як МП, так і пацієнтів, які перебували з іншими респіраторними захворюваннями в лікарні.
Так, за даними МОЗ, в Україні станом на 01.10.2020 р. інфіковано 15 538 (7,3 % від усіх інфікованих) МП, у м. Києві їх частка становила 5,2 % (1206 осіб) від усіх підтверджених випадків COVID-19 у столиці.
Мета: вивчити поширеність антитіл до SARS-CoV-2 серед медичних працівників м. Києва.
Матеріали та методи. Серологічні дослідження проводились зі зразками сироваток крові МП 6 медичних установ (МУ) м. Києва. Використовували імуноферментні (ІФА) тест-системи DIA®-SARS-CoV-2-NP-IgG та DIA®-SARS-CoV-2-NP-IgМ виробництва ПрАТ «НВК«ДІАПРОФ-МЕД» (м. Київ, Україна). 
Результати. Протягом червня — вересня 2020 р. здійснено тестування сироваток крові 411 МП на наявність антитіл до SARS-CoV-2. Розподіл обстежених осіб за статтю був такий: 41 % (168 МП) належали до чоловічої статі, 59 % (243 особи) — до жіночої. Середній вік медичних працівників становив 48,5 року. У результаті скринінгу серед 411 зразків виявлено 12 матеріалів (2,9 %) з наявністю IgG до SARS-CoV-2. Додатково досліджено 239 сироваток крові (з 411 зразків) на наявність IgМ до коронавірусу, при цьому кількість позитивних результатів зафіксована на рівні 1,3 %.
Отже, серопревалентність COVID-19, за наявності антитіл до SARS-CoV-2, серед обстежуваної групи МП м. Києва становить 2,9 %, що кореспондується з результатами тестування на IgG до SARS-CoV-2, проведеного лабораторією «Сінево». Так, за їх даними, серед містян столиці, які були клієнтами цього закладу, частка виявлених антитіл становила 3 %.
Висновки. Хоча тривалість імунітету після перенесеної хвороби на COVID-19 досі невідома, виявлення антитіл до SARS-CoV-2 може мати значення для оцінки імунної відповіді на існуюче чи перенесене інфекційне захворювання.


Вернуться к номеру