Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №5, 2020
Вернуться к номеру
Серопревалентність COVID-19 за результатами скринінгового обстеження мешканців Київської області
Авторы: В.І. Задорожна(1), С.В. Протас(2), Г.М. Гринчук(3), Н.С. Родина(3), О.В. Максименок(1), Т.А. Сергеєва(1)
(1) — ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України», м. Київ, Україна
(2) — ДУ «Інститут громадського здоров’я імені О.М. Марзєєва НАМН України», м. Київ, Україна
(3) — ДУ «Київський обласний лабораторний центр МОЗ України», м. Київ, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Незважаючи на поки що неоднозначне трактування ролі антитіл до SARS-CoV-2, більшість фахівців схиляються до того, що сероепідеміологічні дослідження будуть відігравати важливу роль у заходах щодо відповіді охорони громадського здоров’я на пандемію COVID-19, оскільки дозволяють оцінити тягар хвороби (у тому числі надати додаткову інформацію про кінетику гуморальної імунної відповіді), інформаційно забезпечити точну оцінку кумулятивного поширення інфекції в популяції.
Мета: визначити частоту виявлення антитіл (АТ) до SARS-CoV-2 серед мешканців Київської області, які за основною діяльністю не пов’язані з медичними професіями.
Матеріали та методи. У форматі крос-секційного дослідження методом імуноферментного аналізу (ІФА) досліджено зразки сироваток крові 725 умовно здорових мешканців Гостомельської об’єднаної територіальної громади Бучанського району Київської області віком від 3 до 84 років, яких було відібрано протягом червня-липня 2020 року. У зразках сироваток крові визначали АТ класу IgG до SARS-CoV-2 із використанням тест-систем Vitrotest®-SARS-CoV-2-IgG на стандартному обладнанні для ІФА згідно з інструкцією виробника (ТОВ «Вітротест Біореагент», Україна). Особи, зразки крові яких були позитивними щодо наявності АТ, обстежувалися на наявність генетичних маркерів збудника інфекції методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Усі учасники дослідження надали письмову згоду на участь у дослідженні та заповнювали анкету з питаннями щодо можливих факторів ризику інфікування SARS-CoV-2. Результати обробляли за допомогою загальноприйнятих методів медичної статистики.
Результати. Середній вік обстежених становив (43,16 ± 16,63) року. У гендерному розподілі більшість обстежених були жінки — 64 % (464 особи), відповідно чоловіків було 36 % (261). За середнім віком групи обстежених чоловіків та жінок практично не відрізнялись. Вірогідно частіше обстежувались особи віком 31–40 років (25,66 %); найменшою за кількістю була група осіб віком старше 71 року (4,97 %) та 18–20 років (3,17 %).
АТ до SARS-CoV-2 були знайдені у 28 обстежених — (3,86 ± 0,72) %, з яких 11 чоловіків (39,29 %) та 17 жінок (60,71 %) віком від 19 до 77 років: середній вік — (49,29 ± 14,79) років. У всіх осіб із наявністю АТ результат ПЛР на РНК збудника інфекції був негативним.
Встановлено, що 13 серопозитивних осіб — (46,43 ± 9,42) % (7 жінок та 6 чоловіків), за результатами анкетування, хворіли на гострі респіраторні вірусні інфекції або грипоподібні захворювання (ГРВІ/ГПЗ) протягом останніх трьох місяців до обстеження. При цьому 2 особам (1 жінка віком 50 років і 1 чоловік віком 47 років) був встановлений діагноз COVID-19, що було раніше підтверджено позитивним результатом ПЛР у квітні — травні 2020 року. Отже, АТ класу IgG до SARS-CoV-2 в цих осіб зберігалися принаймні 1–2 місяці. З-поміж серонегативних осіб на перенесені ГВРІ у той же проміжок часу вказали 147 ((21,09 ± 1,55) %) респондентів (46 чоловіків та 101 жінка), що вірогідно рідше, ніж серед осіб, в яких було знайдено АТ до SARS-CoV-2 (p < 0,007).
22 особи ((3,03 ± 0,64) %) зазначили наявність симптомів ГРВІ/ГПЗ на момент обстеження, сред них 4 ((14,29 ± 6,61) %) серопозитивних та 18 ((2,58 ± 0,60) %) серонегативних (p > 0,05).
Протягом 14 днів до обстеження до лікаря зверталися 34 респонденти (4,69 %) — 30 серонегативних та 4 особи з наявністю АТ. Серед них 13 та 2 особи відповідно — з приводу симптомів, характерних для ГРВІ/ГПЗ.
55 ((7,59 ± 0,98) %) респондентів (13 чоловіків та 42 жінки) дали позитивну відповідь щодо ймовірних контактів із хворими на ГРВІ впродовж 14 днів до обстеження, у тому числі 7 ((25,0 ± 8,18) %) серопозитивних та 48 ((6,89 ± 0,96) %) серонегативних (p < 0,03).
643 респонденти (615 серонегативних та всі 28 серопозитивних) надали відповідь щодо кількості осіб, з якими вони тісно контактували за 2 тижні до обстеження: незалежно від серологічного статусу більшість вказали на контакти з менше ніж 10 особами ((37,95 ± 1,91) %) та більше ніж із 20 особами ((35,93 ± 1,89) %). При цьому коло осіб, з якими спілкувались обстежені, відрізнялося як в окремих вікових групах, так і серед чоловіків і жінок.
36,13 % обстежених мали в анамнезі супутні хронічні захворювання, і ця пропорція була майже однаковою як для серонегативних, так і для серопозитивних осіб.
169 (23,31 %) респондентів надали позитивну відповідь щодо перебування на самоізоляції: 23 ((82,14 ± 7,24) %) серопозитивних та 146 ((20,95 ± 1,54) %) серонегативних (p < 0,0000001); серед осіб із АТ до SARS-CoV-2 більшість таких, які були на самоізоляції, припадала на вікову групу 51–60 років, серед серонегативних — старше 61 року.
Практично всі учасники дослідження зазначили, що постійно користуються засобами індивідуального захисту при спілкуванні з іншими людьми, відвідуванні місць масового скупчення людей тощо, головним чином масками (маски — 99,78 %, рукавички — 31,96 %).
27 (3,72 %) респондентів дали позитивну відповідь щодо відві-дування церковних свят навесні 2020 р.: 21 особа без наявності АТ ((3,01 ± 0,65) %) та 6 осіб, в яких були виявлені АТ ((21,43 ± 7,07) %) (p < 0,007).
53 особи з числа обстежених (7,3 %) із січня по червень 2020 р. відвідували інші країни, більшість з них (40 осіб; 75,47 %) — у лютому-березні. За кількістю відвідувань передували Єгипет, Польща, Угорщина, Іспанія. Серед серопозитивних за кордоном перебували 2 особи (7,14 ± 4,87) % (у тому числі 1 чоловік — у березні в Іспанії та Італії), серед серонегативних — 51 особа ((7,32 ± 0,99) %) (p > 0,05). 38 осіб (71,70 %, у тому числі обидва серопозитивні) з числа тих, хто відвідував інші країни, у подальшому перебували на самоізоляції.
Висновки
1. Частота виявлення АТ класу IgG до SARS-CoV-2 при обстеженні мешканців Київської області становила 3,86 % (що відповідає низці результатів сероепідеміологічних досліджень, наведених в літературних джерелах).
2. Статистично значущими факторами ризику щодо серопозитивності до SARS-CoV-2 були: наявність ГРВІ/ГПЗ упродовж 3 місяців до обстеження; контакти з хворими на ГРВІ/ГПЗ протягом 14 днів до обстеження; відвідування церковних свят.
3. АТ класу IgG до SARS-CoV-2 зберігаються принаймні 2 місяці після перенесеного COVID-19 і після негативного результату ПЛР.
Подяка. Дослідження організовано та проведено за сприяння Гостомельського селищного голови Ю. Прилипка та депутата селищної ради Н. Скуратівської, за що висловлюємо їм щиру подяку.