Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №5, 2020
Вернуться к номеру
Клінічний випадок анаплазмозу центральної нервової системи у хворого на хворобу переднього мотонейрону
Авторы: П.А. Дьяченко, Л.В. Муравська, О.Г. Андрєєва
ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України», м. Київ, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Анаплазмоз — хвороба, що переноситься кліщем, уперше була описана в 1990-х роках. Викликається бактерією Anaplasma phagocytophilum, хоча спочатку збудник називався Ehrlichia equi та Ehrlichia phagocytophilum. Як і у інших хвороб, що переносяться кліщами, існують подібності між інфекціями, взаємодією «господар — агент» та клінічною картиною. Ehrlichia chaffeensis є основним етіологічним агентом моноцитотропного ерліхіозу людини (HME), а Anaplasma phagocytophilum є основним збудником гранулоцитарного анаплазмозу людини (HGA). Клінічні прояви як HME, так і HGA можуть варіювати від субклінічного перебігу хвороби до потенційно небезпечного для життя, що пов’язано з її мультисистемно-органною недостатностю. Макрофаги є основними клітинами-мішенями для ерліхії, тоді як нейтрофіли є мішенню для анаплазми. Захворюваність у США за 2010 рік становила 6,1 випадку на мільйон осіб. На щастя, рівень смертності залишається меншим ніж 1 %.
Більшість описаних випадків захворювання реєструється у дорослих. Тяжкість хвороби варіює від легких до тяжких форм. При цьому у літніх людей та пацієнтів з імуносупресією (ВІЛ-інфекція та ін.) хвороба має тяжкий перебіг.
Хворий Б., 1959 р., надійшов зі скаргами на слабкість у кінцівках (у ногах та лівій руці), утруднення під час ходьби (переміщається за допомогою візочка), відчуття оніміння та періодичне посмикування в м’язах рук та ніг, біль у спині, попереково-крижовому відділі хребта, ногах, набряки стоп та гомілок, «ватність» в ногах, частий головний біль, запаморочення, зниження пам’яті, порушення сну, швидку втомлюваність, підвищену дратівливість, тривожність.
З анамнезу: хворіє на потягом 2 років, коли з’явилася слабкість у дистальних відділах нижніх кінцівок, парестезії, гіпостезії там же. Стан погіршувався. Неоднократно лікувався у невролога з приводу полінейропатії. При електронейроміографії ніг, проведеній у 2019 р., був встановлений діагноз хвороби переднього мотонейрону (БАС), з приводу чого отримував симптоматичну терапію. У лютому 2020 р. з’явилася слабкість у лівій руці.
Епіданамнез: хворий займається рибальством та полюванням, відзначає неодноразові укуси кліщів.
При надходженні: емоційно лабільний, швидко втомлюється, астенізований. ЧМН: об’єм рухів очних яблук повний. Конвергенція ослаблена. С-м Марінеску — Радовичі з обох боків. Черевні рефлекси знижені, D = S. Гіпотрофія м’язів дистального відділу лівої верхньої кінцівки. Болючість при пальпації паравертебральних точок на рівнях С5–С8, L2–L5–SІ з обох боків. Обмеження рухів у шийному та попереково-крижовому відділах хребта. Поодинокі фасцикулярні скорочення в м’язі лівого плеча. Тонус збільшений за пірамідним типом. Сила у м’язах нижніх кінцівок знижена до 1–2 балів, на верхніх — до 3 балів. Сухожильні та періостальні рефлекси з кінцівок D = S, високі з розширеною рефлексогенною зоною. Непостійний клонус стоп. Рефлекси Бабинського, Оппенгейма, Гордона позитивні з обох боків. Спастичний трипарез, виражений нижній парапарез. Нечітке виконання ПНП праворуч, ліворуч не виконується внаслідок парезу. Вегетативна лабільність. Трофічні зміни дистального відділу ніг. Порушення функцій ходи (пересувається за допомогою візочка).
При обстеженні крові виявлений лейкоцитарний нормоцитоз з відносним лімфоцитозом. Аналіз спинномозкової рідини: білок — 0,099 г/л, глюкоза — 5,3 ммоль/л, лейкоцити — 0–2 в п/з, флора відсутня. При ПЛР виявлена ДНК Anaplasma phagocytophillum.
Електронейроміографія: помірне зниження провідності по окремих рухових і чутливих волокнах досліджених нервів верхніх та нижніх кінцівок (частково може бути пов’язано з низькою температурою кінцівок). Амплітуда м’язів кистей — у межах нормативних значень. Амплітуда м’язів стоп: флексорів — нижня межа норми, екстензорів — знижена до рівня 30–40 % норми.
За даними голкової міографії спостерігається спонтанна активність різного ступеня вираженості (від незначного до помірного) в усіх досліджуваних м’язах, крім проксимальних відділів верхніх кінцівок у вигляді потенціалів фібриляцій, позитивних гострих хвиль та поодиноких фасцикуляцій.
/54.jpg)
Під час обстеження було встановлено діагноз «анаплазмоз ЦНС у вигляді поперекового мієліту. Спастичний тетрапарез, більше виражений у нижніх кінцівках із вираженими порушеннями функцій ходи. Хвороба рухового нейрона, поперековий дебют, пірамідний варіант, повільне прогресування».
Як етіотропну терапію хворому призначений цефоперазон/сульбактам — 2 г 2 рази на добу внутрішньовенно крапельно, доксициклін — 200 мг на добу, внутрішньовенний людський імуноглобулін — 2 г/кг/курс.
На тлі лікування значно зменшились гіпо- та парастезії дистальних відділів кінцівок, трохи зросла сила в ногах і лівій руці. Хворий почав пересуватися за допомогою палиці.
Висновки. Представлений клінічний випадок перебігу анаплазмозу центральної нервової системи на тлі хвороби переднього мотонейрону свідчить про багатогранність клінічних проявів цієї інфекції та має підвищити настороженість лікарів щодо кліщових інфекцій.