Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №5, 2020
Вернуться к номеру
Значення коморбідного фону у структурі госпіталізації хворих на гострі респіраторні захворювання, зумовлені SARS-CoV-2, в м. Житомирі
Авторы: О.К. Дуда(1), І.В. Манжелєєва(2), Л.П. Коцюбайло(1), А.Р. Вега(1), В.О. Бойко1
(1) — Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(2) — КП «Лікарня № 1» Житомирської міської ради, м. Житомир, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Пандемія гострого респіраторного захворювання, зумовленого SARS-CoV-2, — одна з найбільш актуальних та глобальних тем охорони здоров’я сьогодення. Щоденне зростання кількості нових випадків, масової частки госпіталізацій та летальних наслідків обумовлює необхідність оцінювати основні фактори ризику тяжкого перебігу хвороби для раннього виявлення та надання необхідної допомоги хворим із прогностично несприят-ливих груп.
Мета: порівняти структуру госпіталізації хворих із підтвердженим діагнозом коронавірусної інфекції (SARS-CoV-2), оцінити вплив супутньої патології на перебіг захворювання, визначити основні фактори ризику тяжкого перебігу.
Матеріали та методи. Оцінювали структуру госпіталізації хворих в інфекційне відділення КП «Лікарня № 1» Житомирської міської ради за окремі місяці 2020 року (квітень, червень, серпень) із підтвердженим діагнозом коронавірусної інфекції, що спричинена SARS-CoV-2, методом полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР) у зразках назо- та орофарингеальних мазків. Визначили найбільш поширені супутні патології серед госпіталізованих випадків: серцево-судинні захворювання (ССЗ), хронічна хвороба нирок (ХХН), онкологічні захворювання, цукровий діабет (ЦД), ожиріння, хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ).
Результати. За квітень 2020 року в інфекційному відділенні перебував 51 хворий, зокрема з рентгенологічно підтвердженим діагнозом пневмонії — 28 випадків (55 %), без ознак запалення легень — 23 пацієнти (45 %). У червні було проліковано 98 хворих, серед них: із підтвердженим діагнозом пневмонії — 77 (78,5 %), без ознак запалення легень — 21 (21,5 %). За серпень загальна кількість хворих становила 123 пацієнти, з пневмонією — 99 хворих (80,5 %), без ознак пневмонії — 24 пацієнти (19,5 %). Структура супутньої патології у хворих, які перебували на стаціонарному лікуванні, за квітень: ССЗ (у тому числі ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба, ревматична хвороба, порушення ритму та провідності) — 7 (13,7 %), ХХН (у тому числі хронічний пієлонефрит, сечокам’яна хвороба) — 1 (1,9 %), ЦД — 3 (5,8 %), ХОЗЛ — 3 (5,8 %), ожиріння — 1 (1,9 %). Відповідні дані за червень і серпень (загальна кількість підтверджених випадків 98 і 123): ССЗ — 20 і 49 (20,4 % і 39,8 %), ХХН 6 і 4 (6,1 % і 3,2 %), онкологічні захворювання — 5 і 3 (5,1 % і 2,4 % відповідно), ЦД — 11 і 12 (11,2 % і 9,8 %), ожиріння — 10 і 24 випадки (10,2 % і 19,5 %), ХОЗЛ — 10 і 4 (10,2 % і 3,2 %).
Висновки. З розгортанням епідемії гострого респіраторного захворювання, зумовленого SARS-CoV-2, кількість госпіталізованих пацієнтів із рентгенологічно підтвердженими ознаками вогнищевої полісегментарної пневмонії зростала щомісяця, що свідчить про збільшення кількості випадків із тяжким перебігом. Наявність супутньої патології щонайменше у 40 % госпіталізованих має значний вплив на клінічний перебіг та наслідки хвороби. Найпоширенішими коморбідними станами у структурі госпіталізованих випадків є серцево-судинна патологія, ожиріння та цукровий діабет, частка яких зростала з кожним наступним місяцем епідемії. Прогноз основного захворювання для таких пацієнтів залежить від ступеня компенсації супутніх захворювань.