Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №5, 2020
Вернуться к номеру
Особливості імунологічної відповіді в онкологічних хворих на COVID-19
Авторы: О.К. Дуда, А.Р. Вега, І.В. Манжелєєва, В.О. Бойко, Л.П. Коцюбайло
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Пандемія COVID-19 розпочалася в грудні 2019 року в місті Ухань (Китай) і швидко поширилася, перетворившись на глобальну санітарно-економічну емерджентну ситуацію. Етіологічним агентом є коронавірус SARS-CoV-2. COVID-19 має ши-рокий спектр клінічних проявів з варіацією від безсимптомної інфекції до тяжкої пневмонії та сепсису, що супроводжується мультисистемною недостатністю. Відомо, що імунна відповідь на SARS-CoV-2 включає всі компоненти імунної системи, які в сукупності відповідають за елімінацію вірусів та звільнення організму від інфекції. Проте імунні реакції також можуть бути пов’язані з прогресуванням захворювання. Краще розуміння імунологічних механізмів при COVID-19 дасть нам змогу знайти нові підходи до лікування, профілактики та діагностики даної патології.
Мета: визначити особливості імунної відповіді при COVID-19 у пацієнтів з онкологічними захворюваннями.
Матеріали та методи. У цьому проспективному дослідженні були проаналізовані клінічні та імунологічні дані 10 пацієнтів (група 1), які були госпіталізовані в КНП «КМКЛ № 4» з діагнозом COVID-19 та наявною супутньою онкологічною патологією. Як контрольну групу ми відібрали 11 онкологічних хворих без COVID-19 (група 2).
Діагноз був підтверджений методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) зі зворотною транскрипцією в режимі реального часу. Матеріалом для дослідження були мазки зі слизової оболонки носоглотки та/або ротоглотки, мокротиння. Статистична обробка даних проводилася за допомогою пакета програм Statistica 6.0.
Результати. Серед 21 учасника дослідження було 9 (42,9 %) чоловіків та 12 (57,1 %) жінок. У всіх хворих групи 1 при аналізі зображення грудної клітки, отриманого при комп’ютерній томографії органів грудної порожнини, спостерігались патологічні зміни легень. Типовими знахідками були двосторонні зміни за типом «матового скла» та субсегментарні зони високої щільності. На момент госпіталізації клінічний аналіз крові демонстрував незначну тенденцію до лімфопенії порівняно з пацієнтами групи 2.
Подальші лабораторні тести показали значне збільшення рівня С-реактивного білка у пацієнтів з COVID-19 (152,5 проти 76,5, р = 0,0029). Підвищення рівня прокальцитоніну, зазвичай, було пов’язано з більш високим ризиком смерті (тест Фішера, p = 0,16). Концентрації альбуміну були нижчими у хворих групи 1, ніж у хворих групи 2.
Т-клітини відіграють фундаментальну роль у зараженні SARS-CoV-2. Основним маркером, асоційованим з цією хворобою, є лімфопенія з різко зниженою кількістю CD4 і CD8 Т-клітин у середньотяжких та тяжких випадках COVID-19. Попередні дослідження показали переважне виснаження Т-клітин CD8, що може корелювати з тяжкістю захворювання. В онкологічних хворих ми також спостерігали значне виснаження Т-клітин CD3. COVID-19 підкреслює пов’язану з раком CD3-лімфопенію, але CD4-лімфопенія є більш вираженою, ніж виснаження CD8. Функціональний аналіз показав порушення функції як CD4, так і CD8 Т-клітин.
Висновок. Дані, отримані під час нашого дослідження, продемонстрували, що інфекція, обумовлена SARS-CoV-2, в онкологічних хворих пов’язана з CD4 Т-клітинною лімфопенією з індукцією запальної Т-клітинної відповіді, а також значним підвищенням рівнів С-реактивного білка та зниженням концентрації альбуміну. Варто зазначити, що наведені результати є попередніми і потребують подальшого вивчення з включенням більшої кількості пацієнтів.