Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №5, 2020
Вернуться к номеру
Напруження та збереженість активного штучного імунітету проти кору в мешканців м. Маріуполя
Авторы: С.С. Боєва(1), О.А. Ракша-Слюсарева(1), О.А. Слюсарев(1), І.А. Тарасова(3), М.М. Гоженко(1), Н.В. Стрижак(1), Н.О. Сєрих(1)
(1) — Донецький національний медичний університет, м. Краматорськ, Україна
(2) — Донецький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України, м. Маріуполь, Україна
(3) — ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України», м. Київ, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
У багатьох регіонах України наприкінці 2018 року було виявлено спалахи кору. Останнім часом спостерігаються зміни вікової структури хворих на кір: збільшується питома вага дітей старшого віку й дорослих, тобто контингентів, які були імунізовані давно або зовсім не підлягали імунізації. Наслідком недоліків імунопрофілактики попередніх років стало зниження післявакцинального імунітету. Зменшення рівня охоплення імунізацією осіб на тлі поглиблених міграційних процесів, військових дій у Донецькому регіоні, поглиблення існуючої екологічної і радіаційної післячорнобильської кризи, зумовленої комбінацією техногенних й природних негативних факторів довкілля в регіоні, створило сприятливі умови для поширення інфекцій, у тому числі кору.
Циклічні епідемічні підйоми й виникнення окремих осередків кору зумовлені накопиченням сприйнятливого населення. Характерною особливістю останніх років є збільшення випадків повторних захворювань на кір. У зв’язку з цією ситуацією зросла актуальність питання щодо вчасного проведення щеплення й дослідження рівня протикорового імунітету населення.
Матеріали та методи. Були обстежені умовно-здорові особи, середній вік яких становив (25,00 ± 1,47) року. Дослідження сироватки крові на наявність специфічних антитіл класу IgG проти вірусу кору проводили методом імуноферментного аналізу з використанням відповідних тест-систем.
Статистично експериментальні й розрахункові дані опрацювали з використанням Microsoft Excel і спеціального пакета програм для обробки результатів біологічних експериментів.
Результати. При дослідженні сироваток крові умовно-здорових осіб було виявлено (38,00 ± 1,08) % осіб, зразки крові яких визначені як серонегативні.
У (56,00 ± 1,32) % обстежених зразки сироватки визначені як серопозитивні.
Зразки сироватки крові (6,00 ± 0,44) % осіб було розцінено як невизначені, тобто в них рівень протикорових антитіл класу IgG вважався недостатнім для забезпечення ефективного імунітету проти кору.
Висновок. Виявлено, що (44,00 ± 1,17) % обстежених мешканців м. Маріуполя молодого працездатного віку (20–27 років) не мають антитіл проти кору або мають недостатній рівень захисних антитіл. Це створює загрозу виникнення спалахів інфекції серед осіб молодого віку.