Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №5, 2020
Вернуться к номеру
Когнітивні порушення у хворих з ураженням нервової системи при герпесвірусній інфекції
Авторы: О.Г. Андрєєва, Л.В. Муравська, П.А. Дьяченко
ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб НАМН України ім. Л.В. Громашевського», м. Київ, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Когнітивні розлади, або когнітивні порушення (КП), є однією з найбільш актуальних проблем сучасної медицини, з якою стикаються лікарі різних спеціальностей у клінічній практиці. Виражені розлади когнітивних функцій порушують побутову, соціальну і професійну діяльність, призводять до зниження якості життя, а в низці випадків — до інвалідизації і розвитку повної залежності від оточуючих, що найбільш часто спостерігається в людей похилого й старечого віку. Поширеність КП, що не досягають ступеня деменції, становить 15–20 %.
Під когнітивними функціями розуміють найбільш складні функції головного мозку, за допомогою яких здійснюється процес раціонального пізнання світу й забезпечується цілеспрямована взаємодія з ним.
До когнітивних функцій належить пам’ять, гнозис, мова, праксис і інтелект. Порушення когнітивних функцій є одним з найбільш частих неврологічних симптомів, які зустрічаються при нейроінфекціях.
Мета роботи: вивчити характер когнітивного дефіциту у хворих з ураженням нервової системи при герпесвірусній інфекції.
Матеріали та методи: клініко-неврологічне й нейропсихологічне дослідження.
Обстежені 32 пацієнти, з них 23 (72,24 %) жінки та 9 (20,75 %) чоловіків. Вік хворих — від 19 до 64 років. Контрольну групу становили 30 осіб, які в анамнезі не мали герпесвірусних уражень нервової системи, віком від 20 до 60 років. За залученням у патологічний процес нервової системи клінічні діагнози були такими: арахноенцефаліт, енцефаліт, менінгоенцефаліт, арахноїдит, енцефаломієліт, розсіяний енцефаломієліт, арахноенцефаломієлополінейропатія, енцефалополінейропатія.
Нейропсихологічне тестування. КП оцінювали за допомогою нейропсихологічного дослідження, яке включало коротку шкалу дослідження психічного стану (Mini Mental State Examination — MMSE). MMSE є найбільш поширеною методикою для скринінгу й оцінки КП і тяжкої деменції. Дана шкала дає змогу швидко й ефективно оцінити орієнтування в часі, місці, сприйнятті, увагу й рахунок, стан короткотривалої і довготривалої пам’яті, мовну функцію, гнозис і праксис. Результати тесту отримують шляхом сумації результатів за кожним з пунктів. Максимально в цьому тесті можна набрати 30 балів, що відповідає найбільш високим когнітивним здібностям. Чим менше результати тесту, тим більш виражений когнітивний дефіцит. Результати тесту мають такі значення: 28–30 балів — немає порушення когнітивних функцій, 26–27 балів — легкі КП, 24–25 балів — помірні КП, 20–23 бали — деменція легкого ступеня вираженості, 11–19 балів — деменція помірного ступеня вираженості, 0–10 балів — тяжка деменція.
Результати. За даними нейропсихологічного дослідження мало місце зниження показників за шкалою MMSE в основній групі порівняно з контрольною (табл. 1).
/10.jpg)
При аналізі когнітивних функцій за шкалою MMSE у хворих на герпесвірусні ураження нервової системи залежно від статі встановлено, що загальний бал у чоловіків — (27,16 ± 0,24) був вищим, ніж у жінок — (26,69 ± 0,32).
КП виявлені у 22 (68,75 %) хворих. При дослідженні когнітивних функцій виявлені легкі КП у 14 (43,75 %) хворих, помірні КП — у 4 (12,51 %), деменція легкого ступеня вираженості — у 3 (9,37 %), деменція помірного ступеня — в 1 (3,12 %). У 10 (31,25 %) хворих не було виявлено порушень когнітивних функцій.
Аналіз когнітивних функцій у пацієнтів із герпесвірусними ураженнями нервової системи за шкалою MMSE показав, що характерним було зниження показників пам’яті — у 21 (65,62 %) пацієнта, уваги й рахунку — у 18 (56,25 %), мовлення — у 6 (18,75 %), рідше зустрічались порушення орієнтації в часі, місці й виконання трьохетапної команди — по 4 (12,50 %) пацієнти відповідно.
При лікуванні хворих із герпесвірусним ураженням нервової системи поряд з противірусними препаратами використовували нейропротектори (мембранопротектор цитиколін), а також для корекції нейромедіаторного дисбалансу застосовували холіну альфосцерат і нейромедин.
Результати показників нейропсихологічного тесту після лікування змінились, вони свідчили про покращення когнітивних функцій у хворих (табл. 2).
/11.jpg)
У жінок став вищим загальний бал (27,80 ± 0,22), у чоловіків він майже не змінився — (27,66 ± 0,20). Після проведеного лікування у 19 (59,37 %) хворих не спостерігалось порушення когнітивних функцій, у 10 (31,25 %) — були КП легкого ступеня вираженості, в 1 (3,1 %) — помірні й у 2 (6,25 %) — деменція легкого ступеня вираженості.
Висновки
1. Порушення когнітивних функцій є одним з найбільш частих симптомів у хворих з ураженням нервової системи герпесвірусної етіології.
2. Встановлено зниження когнітивної функції у хворих з ураженням нервової системи герпесвірусами порівняно з контрольною групою за даними короткої шкали дослідження психічного стану.
3. Зниження когнітивних функцій за даними короткої шкали дослідження психічного стану у хворих з ураженням нервової системи герпесвірусами спостерігається за показниками пам’яті, концентрації уваги та рахунку, мовлення.