Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №3, 2020
Вернуться к номеру
Тривожно-депресивний синдром як прояв хронічної герпесвірусної інфекції
Авторы: Андрєєва О.Г., Дьяченко П.А., Муравська Л.В., Клюс В.Ю., Пархомец Б.А.
ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб НАМН України ім. Л.В. Громашевського», м. Київ, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. На сьогодні особлива увага приділяється наявності взаємозв’язку між психічним і соматичним станом людини. Герпесвірусні інфекції — це одні з найбільш поширених хронічних вірусних захворювань людини. Герпесвіруси мають природний тропізм до лімбіко-діенцефальної системи мозку, що контролює психоемоційний стан людини.
Мета дослідження. Дослідження поширеності та вираженості тривожно-депресивного синдрому на основі госпітальної шкали тривоги і депресії (HADS) у хворих з ураженням нервової системи гепресвірусної етіології.
Результати та обговорення. У даному дослідженні брали участь 2 групи по 30 осіб. Перша група (основна) — це 30 осіб віком від 14 до 74 років з верифікованим діагнозом герпесвірусного ураження нервової системи. Друга група (контрольна) — 30 практично здорових людей. У першій групі жінок було 20, чоловіків — 10. Друга група — 20 жінок, 10 чоловіків. Діагнози: енцефаліт, менінгоенцефаліт, арахноенцефаліт, арахноїдит, розсіяний енцефаломієліт, полінейропатія, арахноєнцефалополінейропатія, розсіяний склероз. Етіологічні чинники: HSV, EBV, VZV, Borrelia burgdorferi, HHV-7 + EBV, EBV + VZV, EBV + HSV, EBV + HHV-6, HSV + VZV, HSV + CMV + EBV + VZV, HSV + VZV + CMV + EBV + Toxoplasma gondii. У всіх осіб першої групи спостерігався середньотяжкий перебіг. У другій групі таких діагнозів не було встановлено.
Нами було проведене дослідження за госпітальною шкалою тривоги і депресії хворих з ураженням нервової системи, які надійшли на лікування в відділення нейроінфекцій. Встановлено, що хворі, які страждають від ураження нервової системи герпесвірусної етіології, мають ознаки депресії та тривоги, а також тривалість в днях субклінічно вираженої депресії у 9 осіб першої групи становила 2,54 ± 0,98 при р = 0,04, а в другій групі депресії не спостерігалось. Субклінічно виражена тривога в першій групі була у 7 осіб, тривалість в днях — 4,2 ± 1,2, а в другій групі — у 2 осіб, що становило 1,00 ± 0,69 при р = 0,02. У хворих з ураженням нервової системи виявлено слабкий кореляційний зв’язок депресії з тривалістю захворювання (р = 039), вестибулоатактичним (р = 0,25) та церебрастенічним (р = 0,44) синдромами. У хворих з ураженням нервової системи виявлено слабкий кореляційний зв’язок тривоги з вестибулоатактичним (р = 0,41) та церебрастенічним (р = 0,33) синдромами.
Висновки. 1. При герпесвірусних ураженнях нервової системи більш виражені тривожно-депресивний синдром, ніж у практично здорових осіб, що, можливо, пов’язано з ураженням лімбіко-діенцефальної системи мозку. 2. Пацієнти без ураження нервової системи виявляються більш пристосованими до стресових ситуацій, у них не виникають явища субклінічної депресії, невиражені ознаки клінічної тривожності. 3. Госпітальна шкала тривоги і депресії (HADS) рекомендується для оцінки тривожно-депресивного синдрому на практиці інфекціоніста.