Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №1, 2020

Актуальність. Геморагічна гарячка з нирковим синдромом відома з початку минулого сторіччя. В Україні випадки цієї хвороби фіксуються спорадично, проте реальний рівень захворюваності невідомий у зв’язку з проблемами специфічної лабораторної діагностики цієї хвороби у нашій країні.

Мета: продемонструвати симптоматику, етапи діагностики та ефективність проведеного лікування пацієнта з хантавірусною інфекцією. Було проаналізовано клінічний перебіг хантавірусної інфекції у хворого, який проходив стаціонарне лікування у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні (ЛОІКЛ) у 2019 р.

Клінічний випадок. Хворий К., 1997 р.н., надійшов до ЛОІКЛ у вересні 2019 року зі скаргами на гарячку до 38 °С, загальну слабість, біль голови, нудоту, блювання, кашель. Захворювання розпочалося за шість діб до надходження до стаціонара. З епідеміологічного анамнезу відомо, що за десять днів до початку хвороби пацієнт купляв продукти на стихійному ринку. Вищезазначений факт спонукає нас припускати можливість аліментарного шляху зараження пацієнта, коли збудник міг потрапити на продукти із інфікованими виділеннями заражених гризунів. При надходженні до лікарні стан пацієнта був розцінений як середньотяжкий. Під час об’єктивного обстеження виявлено блідість шкірних покривів, незначну гіперемію задньої стінки глотки, позитивні менінгеальні симптоми (сумнівна ригідність м’язів потилиці, слабопозитивний симптом Керніга та нижній Брудзинського з обох сторін) та відзначено зниження добового діурезу. У загальному аналізі крові при надходженні отримано такі показники: Hb — 16,2 g/dL, еритроцити — 5,66 × 10⁶/uL, Ht — 38,6 %, лейкоцити — 9,7 × 10³/ul, нейтрофіли — 73,8 %, лімфоцити — 19,4 %, мікс — 6,8 %, тромбоцити — 158 × 10³/ul; швидкість осідання еритроцитів — 20 мм/год. У загальному аналізі сечі: свіжі еритроцити — у невеликій кількості, ацетон (+), лейкоцити — 0–1 у полі зору, у біохімічному аналізі: креатинін — 382,5 umol/l, сечовина — 11,42 mmol/l, інші показники (білірубін, аланінамінотрансфераза, амілаза) — в межах норми. На УЗД внутрішніх органів відмічалося потовщення паренхіми нирок до 2,2–2,4 см, чашково-мискова система не розширена. Кров на реакцію мікропреципітації з лептоспірами — результат негативний. З огляду на зміни у загальноклінічних та біохімічних показниках у хворого запідозрено геморагічну гарячку з нирковим синдромом. На 16-ту добу хвороби методом непрямої імунофлуоресцентної мікроскопії в крові пацієнта виявлено антитіла до хантавірусу Пуумала 1 : 128. При надходженні пацієнту був призначений цефтріаксон по 1 г двічі на день внутрішньовенно до встановлення кінцевого діагнозу. Також були застосовані глюкозо-сольові розчини внутрішньовенно краплинно, пентоксифілін, аскорбінова кислота. На фоні призначеної терапії стан хворого поступово покращився. Хворий виписаний із лікарні у задовільному стані на 18-й день перебування із діагнозом «геморагічна гарячка з нирковим синдромом (антитіла до хантавірусу Пуумала виявлено у титрі 1 : 128)».

Висновки. Даний випадок дає змогу зосередити увагу клініцистів на хантавірусній інфекції як хворобі, що часто маскується під іншими діагнозами. На Львівщині щорічно близько 15 % пацієнтів виписуються з інфекційної лікарні з діагнозом лептоспірозу, встановленим на підставі клінічних змін, типових для цієї хвороби, оскільки за допомогою специфічних методів лабораторної діагностики діагноз лептоспірозу підтвердити не вдається. Можна припустити, що у цих випадках саме хантавірусна інфекція є справжньою причиною виникнення хвороби.