Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №1, 2020

Актуальність. Малярія залишається однією з найнебезпечніших хвороб людини. За останнє десятиліття малярія посіла перше місце серед інфекційних захворювань за числом смертних випадків. За оцінками ВООЗ, у 2018 р. у всьому світі на малярію захворіли 228 мільйонів осіб. Більшість випадків захворювання була зареєстрована у Африканському регіоні (213 мільйонів випадків), Південно-Східній Азії, Південній і Північній Америці і Східному Середземномор’ї. В Україні передача малярії комарами не відбувається і наразі усі зареєстровані випадки захворювань завезені. Переважно останнім часом спостерігаються випадки захворювань, завезених із країн Західної та Центральної Африки. Актуальність малярії для жителів України обумовлена зростаючою кількістю осіб, які відвідують ендемічні регіони. У 2018 р. у країні діагностовано 43 завізні випадки малярії, у 2017 р. — 47 випадків, у 2016 р. — 43 випадки малярії, один із постраждалих помер.

Мета: проаналізувати історії хворих на малярію, які лікувались у КНП «Міська клінічна інфекційна лікарня» ОМР.

Матеріали та методи. За період 2017–2019 рр. у КНП «Міська клінічна інфекційна лікарня» отримали лікування 23 хворі на малярію (2017 р. —8, 2018 р. — 7 і 2019 р. — 8 хворих). Середній вік хворих становив 34,09 ± 0,01 року (наймолодшому — 19 років, старшому — 72). Серед хворих були 20 чоловіків і 3 жінки. Хворі перебували в країнах Африки (Демократична Республіка Конго, Камерун, Марокко, Бенін, Танзанія, Мозамбік, Намібія, Ґвінєя, Гана, Судан, Ліберія, Сьєрра-Леоне, Нігерія, Ангола) — 20 осіб (86,96 %) та Азії (Індія, Китай, Пакистан). Слід зазначити, що індивідуальну хіміопрофілактику отримував лише 1 хворий (4,35 %). Хворі зверталися по медичну допомогу в середньому на 5,52 ± 0,01 день (мінімальний проміжок до звернення за лікуванням — 1 день і максимальний — 21 день). Найчастіше виявлялися такі збудники малярії: Pl. falciparum + Pl. ovale — 8 випадків, Pl. falciparum + Pl. vivax — 1, Pl. falciparum + Pl. malariae — 1, Pl. falciparum — 8, Pl. ovale — 2, Pl. vivax — 1, Pl. malariae — 1, неуточнена малярія — 1. Мікст-малярія зареєстрована в 10 (43,48 %) випадках. Рецидиви малярії спостерігалися в 6 (26,09 %) хворих: Pl. falciparum — у 2 (8,70 %), Pl. falciparum + Pl. vivax — в 1 (4,35 %), Pl. falciparum + Pl. malariae — в 1 (4,35 %), Pl. falciparum + Pl. ovale — в 1 (4,35 %), Pl. ovale — в 1 (4,35 %). При зверненні по медичну допомогу попередній діагноз був такий: малярія — у 19 випадках (83 %), пневмонія — в 1 випадку (4,35 %), гепатит — в 1 (4,35 %), харчове отруєння — в 1 (4,35 %), тривала гарячка — в 1 (4,35 %). У середньому температура тіла у хворих підвищувалась до 38,7 ± 0,1 °C. Слід відзначити, що в 17,39 % хворих цифри гарячки перевищували 40 °C. Тривалість гарячки від початку лікування в середньому становила 4,9 ± 0,1 дня (від 1 до 21 дня). Збільшення розмірів печінки відмічали у всіх 23 хворих, селезінки — у 22. У загальноклінічних аналізах крові хворих показники кількості еритроцитів становили в середньому 3,83 ± 0,01 Т/л, гемоглобіну — 121,4 ± 0,5 г/л (в одного хворого — 51 г/л), загального білірубіну — 40,0 ± 0,5 мкмоль/л. Загальний аналіз сечі в більшості хворих був без відхилень від норми, у 2 (8,69 %) випадках спостерігали протеїнурію, лейкоцитурію й еритроцитурію. У 4 (17,39 %) хворих на малярію розвилися ускладнення: анемія — у 3 випадках, малярійна кома — в 1 випадку, гостра ниркова недостатність — в 1 випадку, гостра печінково-ниркова недостатність — у 2 випадках, пневмонія — в 1 випадку. Усі хворі отримали етіотропну терапію (протималярійні препарати: артесунат, люмефантрин, ларіам, хінін, примахін, доксициклін, плаквеніл, делагіл, далацин, маларон) залежно від виду збудника, патогенетичне і симптоматичне лікування. У середньому негативний результат паразитоскопії відмічався на 5,4 ± 0,1 дня лікування протималярійними засобами. Тривав до 12 днів, виявлялися плазмодії в крові у хворої на мікст-малярію (Pl. falciparum + Pl. оvale), яка захворіла на 10-й день після прибуття з Нігерії. У хворої розвинулися ускладнення — малярійна кома, поліорганна недостатність (гостра печінково-ниркова недостатність, пневмонія, гостра ниркова недостатність).

Висновки. В Україні зростає кількість осіб, які відвідують ендемічні регіони з малярії й не отримують хіміопрофілактики. Частіше спостерігаються випадки мікст-малярії. У сімейних лікарів відсутня настороженість щодо малярії, що призводить до пізньої діагностики захворювання та можливого розвитку тяжкого перебігу захворювання.