Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №1, 2020

Актуальність. За даними ВООЗ, у світі щорічно реєструється близько 1,4 млн випадків захворювання на гепатит А (ГА). У країнах Європи і США частка ГА в сумарній захворюваності на вірусні гепатити становить від 10 до 30 %, а в таких країнах, як Азія, Африка, Латинська Америка, ендемічних за цією патологією, — 70–80 %. Відповідно до класифікації ВООЗ, Україна належить до регіонів із середньою ендемічністю щодо ГА. Останніми роками в Україні спостерігається тенденція до зниження захворюваності на ГА, та, незважаючи на це, епідемічна ситуація в країні продовжує залишатися напруженою. У 2019 році в Полтавській області реєструвалося зростання захворюваності у 6,5 раза (19,03 на 100 тис. населення) порівняно з 2018 роком (2,92 на 100 тис. населення) та перевищення загальноукраїнського показника у 4,2 раза (4,56 на 100 тис. населення). Дослідження останніх років доводять, що ГА перестав бути дитячою інфекцією, оскільки найбільше число випадків реєструється серед дорослого населення.

Мета дослідження: вивчення клініко-епідеміологічних особливостей спалаху гепатиту А в Полтавській області.

Матеріали та методи. Проаналізовано історії хвороби 96 хворих на гепатит А, які перебували на лікуванні у відділеннях комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня Полтавської обласної ради» протягом 2019 року, серед них жінок було 53 (55,2 %), чоловіків — 43 (44,8 %), вік пацієнтів становив від 18 до 71 року (середній — 39,9 ± 1,5 року). Діагноз гепатиту А встановлювали на основі клініко-епідеміологічних даних та підтверджували за наявності IgМ та IgG до HAV («Вектогеп» А-IgM, АТ «Вектор Бест», Росія) і відсутності маркерів інших вірусних гепатитів (анти-НВсor (cумарні), НВsАg, анти-НСV (сумарні), які визначали методом ІФА. У частини хворих визначали ДНК НВV, РНК НСV методом полімеразної ланцюгової реакції (набір реагентів «Амплісенс», Росія). Тяжкість ГА визначали з урахуванням вираженості симптомів інтоксикації, рівня гіпербілірубінемії, гепатомегалії та за наявності ускладнень. Ретроспективний епідеміологічний аналіз захворюваності на ГА проводили за даними статистичних звітів МОЗ України «Звіт про окремі інфекційні та паразитарні захворювання» (форма звітності № 2) за 2010–2019 рр. Статистичний аналіз отриманих даних проводили з використанням комп’ютерної програми «SPSS Statistics 17.0». Статистичну значимість відмінностей для кількісних ознак оцінювали з використанням t-критерію Стьюдента, для якісних — точного тесту Фішера, для опису розподілу, який відрізнявся від нормального, застосовували медіану та інтерквартильний розмах (Q1-Q3).

Результати та обговорення. Встановлено, що протягом 2010–2018 рр. як в Україні, так і в Полтавській області ГА характеризувався епідемічним спадом, із рівнем захворюваності в межах 6,10 і 3,22 на 100 тис. населення відповідно у 2010 р. та 6,52 і 2,92 на 100 тис. населення відповідно у 2018 р. У 2019 році показники захворюваності по Полтавській області та м. Полтава у 6,5 та 11,2 раза (19,03 і 51,19 на 100 тис. населення відповідно) перевищили показник по Україні (4,56 на 100 тис. населення). Більшість випадків (144 із 265), зареєстрованих у Полтавській області, припадають на м. Полтава, де показник захворюваності зріс у 7,2 раза (51,19 у 2019 р. проти 7,08 на 100 тис. населення у 2018 р.). Встановлено, що в різні роки за період спостереження в Україні близько третини серед хворих на ГА становили діти віком до 17 років і їх частка дорівнювала в середньому 31,7 %. У Полтавській області спостерігалась інша закономірність: частка дитячого населення серед захворілих зростала з 14,6 % у 2010 р. до 78,6 % у 2014 р. з подальшим зниженням до 18,1 % у 2019 р. Серед госпіталізованих хворих на ГА у 2018–2019 рр. переважали особи молодого та середнього віку (75,0 %). Частка осіб похилого віку (від 60 до 75 років) становила 9,4 %. За даними епіданамнезу, на контакт із хворим на ГА вказували 28 (29,2 %), на купання у відкритих водоймах в межах Полтавської області — 12 (12,5 %), відпочинок за кордоном — 5 (5,2 %), споживання некип’яченої води — 61 (63,5 %) пацієнт. У 83 (86,5 %) пацієнтів мала місце хронічна супутня патологія з переважанням (89,1 %) захворювань шлунково-кишкового тракту (ШКТ), яка достовірно частіше реєструвалася в осіб віком старше 40 років (87,2 %, до 40 років — 67,3 %, р = 0,02). У цієї вікової категорії пацієнтів частіше діагностували панкреатит — у 61,7 %, холецистит і неалкогольний стеатогепатит — по 34,0 % (до 40 років — у 28,6 % (р = 0,02), 14,3 % (р = 0,03) та 10,2 % (р < 0,001) відповідно). Жовтяничну форму хвороби зареєстровано в 95 (99,0 %), безжовтяничну — лише в 1 (1,0 %) пацієнта. За тяжкістю перебігу ГА обстежені розподілилися так: легкий мав місце у 45 (46,9 %), середньої тяжкості — у 39 (40,6 %), тяжкий — у 12 (12,5 %) пацієнтів. Встановлено, що легкий перебіг ГА достовірно частіше реєструвався в осіб віком до 40 років (65,3 %, р = 0,02), ніж після 40 років (42,6 %). Хворі госпіталізувалися з 2-го по 17-й день від початку хвороби, в середньому на 7,93 ± 3,72 дня, практично всі — вже після появи жовтяниці. Переджовтяничний період тривав від 1-ї до 15-ти діб і становив при тяжкому перебігу ГА — 7,33 ± 1,03 доби, середньотяжкому — 5,87 ± 0,47 доби, легкому — 5,93 ± 0,45 доби. Першими проявами хвороби частіше були загальна слабкість (100,0 %), зниження апетиту (88,5 %), біль у правому підребер’ї та нудота (по 37,5 %). Переважав (95,8 %) змішаний варіант перебігу переджовтяничного періоду з ознаками диспептичного (91,7 %), грипоподібного (77,1 %) та астено-вегетативного (92,7 %) синдромів. Тривалість жовтяничного періоду була довшою при тяжкому перебігу (24,58 ± 3,36) порівняно з середньотяжким (17,74 ± 1,29, р < 0,01) і легким (12,09 ± 0,75, р < 0,01). Медіана рівня білірубіну при легкому перебігу хвороби становила 71,3 (48,25; 89,0), середньотяжкому — 126,5 (111,6; 156,4, р < 0,01), тяжкому — 257,05 (209,17; 282,17, р < 0,01) мкмоль/л. Стаціонарне лікування при тяжкому перебігу ГА тривало 27,75 ± 3,07 ліжко-дня (р < 0,01), середньотяжкому — 21,82 ± 1,18 ліжко-дня (р < 0,01), легкому — 15,66 ± 0,61 ліжко-дня.

Висновки. Протягом 2010–2018 рр. як в Україні, так і в Полтавській області ГА характеризувався епідемічним спадом. У 2019 р. в Полтавській області спостерігалося підвищення захворюваності на ГА, яке характеризувалося активним залученням в епідеміологічний процес осіб працездатного віку та зростанням серед хворих частки міського населення. Перебіг ГА у госпіталізованих пацієнтів був типовим і циклічним з переважанням змішаного варіанта переджовтяничного періоду та жовтяничної форми. У пацієнтів старше 40 років достовірно частіше мала місце супутня хронічна патологія органів шлунково-кишкового тракту, а ГА мав тяжчий перебіг.