Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №1, 2020

Актуальність. У часи глобалізації хвороби подорожуючих стали вагомим блоком у структурі біологічних загроз, що притаманні кожній державі та корелюють з інтенсивністю та основними векторами занесення збудників інфекційних і паразитарних хвороб з інших територій, суттєво модифікуються під впливом кліматичних змін та з появою нових збудників. Спектр занесених патогенів, окрім географічних локацій, корелює з типом міграційних процесів, тривалістю перебування, санітарним станом, видом діяльності на певній ендемічній території, дотриманням людьми стандартних та специфічних заходів захисту з урахуванням потенційних небезпек. Слід зазначити, що, окрім зараження в країні перебування, актуальним є ризики при перельотах (переміщенні), особливо в аеропортах та на засобах пересування. Суттєві ризики формуються при маятниковій міграції населення, «зеленому» туризмі, та ще вищими вони є при перебуванні в зонах розмаїтих нештатних ситуацій (природні надзвичайні ситуації; район ведення бойових дій; осередки інфекційних хвороб, у тому числі особливо небезпечних інфекцій тощо).

Метою досліджень було створити алгоритми збирання епідеміологічного анамнезу для визначення провідних чинників ризику зараження людей на ендемічних територіях під час їх перебування за межами держави та оптимізації верифікації захворювань, що виникають після повернення з регіонів потенційного зараження.

Матеріали та методи. Використано аналітичний прийом комплексного епідеміологічного методу для оцінювання і ранжування ймовірних ризиків зараження.

Результати та обговорення. Алгоритм збирання й аналізування епідеміологічних даних включав покрокове оцінювання потенційних обставин зараження. Ознакою першого порядку було обрано місце перебування хворого за 14 днів і до моменту повернення; другого порядку — провідний синдром(и); третього порядку — сезон (пора року); четвертого — обставини зараження (з урахуванням механізмів передачі збудника інфекції); п’ятого — особливі застереження з урахуванням ретроспективної бази даних. Інформаційний блок формували на підставі міжнародних (Всесвітня організація охорони здоров’я) і національних (міністерства, агенції, відомства) сайтів щодо ендемічності території. Систематизацію бази даних здійснювали шляхом використання анкети відкрито-закритого типу. Запропонований підхід дозволяв у короткий час означити коло підозрілих нозологій і визначити алгоритми подальшого обстеження хворих, особливо верифікацію з урахуванням найімовірніших патогенів.

Висновки. Запропонований покроковий підхід збирання та аналізування епідеміологічної бази даних дозволяє оптимізувати роботу з встановлення етіології захворювання в осіб з міграційним анамнезом та їх раціонального лікування.