Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №1, 2020

Актуальність. Strongyloidiasis — інфекція субтропічних і тропічних регіонів земної кули. Strongyloides stercoralis є геогельмінтом, де проміжні форми збудника (Filariform larva) вільно мешкають в оточуючому середовищі. Зважаючи на великі міграційні потоки і міжнародний туризм, ця паразитарна інфекція являє реальну загрозу для системи громадського здоров’я України, але ця інфекція для більшості лікарів України майже не знайома.

Мета роботи — обґрунтувати необхідності розробки заходів епідемічного контролю за ендемічними паразитарними інфекціями на прикладі клінічного випадку стронгілоїдозу у дитини перших місяців життя.

Матеріали та методи. У роботі наведена клінічна картина лабораторно підтвердженого випадку стронгілоїдозу у 5-місячної дівчинки, яка ніколи не перебувала в суб- або тропічних територіях. Надано методи лабораторної верифікації діагнозу та ефективність терапії альбендазолом, який є синтетичним препаратом з групи бензомідазолу.

Клінічний випадок. Дівчинка Г. Мирослава, 5 міс., етнічна ромка. Дитина доставлена у серпні 2018 р. у дитячу лікарню м. Дніпра співробітниками поліції з матір’ю, яка є безпритульною і мешкала декілька тижнів на вокзалі м. Кам’янське (Дніпропетровська область). Зі слів матері, вона з дитиною влітку приїхала з м. Берегове (Закарпатська область) і за межами України ніколи не перебувала. Для вигодування дитини жінка застосовувала будь-яку їжу, яку знаходила на смітниках або яку надавали пересічні громадяни. Дівчина надійшла в лікарню у тяжкому стані з ознаками гіпотрофії другого ступеня, зі зниженням харчової домінанти, діареєю, висипом на ногах, лихоманкою до 39,5 °С, дистрофічними змінами шкіри на ніжних кінцівках та у пахвинній ділянці. При огляді дитина з сірим колоритом шкіри, зниженням тургору шкіри, симптом шкірної складки — 5 секунд. Свідомість за шкалою коми Глазго — 15 балів, неврологічного дефіциту не спостерігалося, порушень з боку легенів та серця немає. Живіт здутий, болісний при пальпації, печінка та селезінка не збільшені. Випорожнення до 6 разів на добу, рідкі, без патологічних домішок, коричневі. У гемограмі при надходженні помірний лейкоцитоз, нейтрофільоз із незначним зсувом вліво, еозинофілів — 3 %, незначно прискорена швидкість осідання еритроцитів, С-реактивний протеїн — 6 мг/мл; у копрограмі: лейкоцити — 60 клітин у полі зору, краплі нейтрального жиру — багато. Паразитологічне дослідження калу виявило личинки Str.stercoralis — більше 10 рухомих екземплярів у полі зору, на різних етапах розвитку. Паразитологічне дослідження бронхоскопічного лаважа на Str.stercoralis негативне. Бактеріологічне дослідження калу виявило S.enteritidis гр. D. Результати дослідження крові на ВІЛ негативні. Був встановлений клінічний діагноз «мікст-інфекція: стронгілоїдоз, кишкова форма в поєднанні зі сальмонельозом, ентеритична форма, середньої тяжкості, зневоднення 1-го ступеня». План лікування: інфузії кристалоїдних розчинів, цефтріаксон у дозі 50 мг/кг/добу парентерально 7 днів, альбендазол у дозі 15 мг/кг/добу у два прийоми протягом 10 діб. Контроль антипаразитарної терапії проводився регулярними дослідженнями фекалій: на 5-ту добу лікування личинки у калі стали нерухомими, на 7-й і 9-й добі терапії личинки Str.stercoralis не виявлялися. Після завершення прийому альбендазолу кожні три доби проводилися паразитологічні дослідження калу на наявність личинок Str.stercoralis. Через 2 тижні після завершення системної антипаразитарної хіміотерапії з превентивною метою було призначено повторний тридобовий курс альбендазолу у дозі 15 мг/кг/добу у два прийоми. Слід підкреслити, що особливістю даного випадку є факт відсутності підвищення рівня еозинофілів при надходженні до стаціонару до початку терапії альбендазолом і короткострокова поява єозинофілії (26 %) під час лікування альбендазолом. На сьогодні дитина клінічна здорова, набирає вагу, з’явилась харчова домінанта, контрольні паразитологічні і мікробіологічні дослідження калу на Str.stercoralis і S.enteritidis негативні.

Висновки. Даний випадок стронгілоїдозу слід розглядати як автохтонну інфекцію, пряма мікроскопія калу повинна залишитись обов’язковим дослідженням при всіх клінічних випадках паразитозу та профілактичному огляду дітей і дорослих. Альбендазол — препарат першого вибору терапії стронгілоїдозу в умовах відсутності івермектину. Рівень еозинофілів у крові є ненадійним лабораторним тестом щодо як діагностики, так і контролю ефективності антипаразитарної хіміотерапії стронгілоїдозу. Паразитологічний метод виявлення стронгілоїдозу — основний метод діагностики на сьогодні. Особливістю даного випадку є факт відсутності підвищення рівня еозинофілів при надходженні до стаціонару до початку терапії альбендазолом і короткострокова поява єозинофілії (26 %) під час лікування альбендазолом.