Журнал «Актуальная инфектология» Том 7, №5-6, 2019

Актуальність. Серологічний моніторинг колективного імунітету населення країни є обов’язковим елементом епідеміологічного нагляду за дифтерією. Контроль поствакцинального імунітету має особливе значення в епідеміологічному, соціальному й економічному планах. З точки зору клінічної епідеміології, результати серологічного обстеження щодо наявності специфічних протидифтерійних антитіл у дітей віком 8–15 років свідчать про базисний імунітет, який сформувався після базової п’ятикратної вакцинації (у віці 2, 4, 6 місяців, 18 місяців та 6 років), результати у віці 16–26 років свідчать про якість вакцинації, яка проводилася у школах, коледжах та вищих навчальних закладах; у дорослих віком 27 років і більше — про фактичний рівень імунологічного захисту населення від дифтерії.

Мета дослідження: надати результати аналізу епідеміологічного моніторингу антидифтерійного захисту населення Дніпропетровської області, обґрунтувати необхідність розробки інструментів реалізації щодо поліпшення імунізації й показати доцільність проведення систематичного епідеміологічного моніторингу поствакцинального імунітету проти керованих інфекцій на прикладі наведеного моніторингу популяційного антидифтерійного захисту населення Дніпропетровщини.

Матеріали та методи. Епідеміологічний аналіз протидифтерійного імунітету (2016–2017 рр.) проводили на базі ДУ «Дніпропетровський обласний лабораторний центр МОЗ України», на підставі результатів імуноферментного аналізу титрів антитіл–IgG проти дифтерійного токсину (RIDASCREEN Diphtheriа IgG (R–Biopharm AG, Німеччина)) у 246 мешканців Дніпропетровщини віком від 1 року до 60 років; репрезентативну групу склали 185 обстежених. Оцінку напруженості протидифтерійного імунітету здійснювали за такими критеріями: до 0,1 МО/мл — захист відсутній; 0,1–0,9 МО/мл — мінімальний рівень захисту; 1,0–1,4 МО/мл — середній рівень захисту; 1,5 МО/мл та вище — високий рівень захисту.

Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз результатів виявив, що тільки 34,05 % (n = 63) населення мають показники титрів антитоксичних антитіл 1,0 МО/мл і вище, що обумовлює цим мешканцям достатній захист від дифтерії в найближчі 5–7 років життя. У той же час більшість населення (n = 122; 65,95 %) не мають достатньої напруженості антитоксичного протидифтерійного імунітету, із них потребують негайної одноразової бустерної вакцинації 49,19 % (n = 91) та негайної базової вакцинації 16,76 % (n = 31). Узагальнюючи отримані результати, можна стверджувати, що за умови виникнення дифтерії в країні захворювання з великою ймовірністю може набути характеру епідеміологічних спалахів або епідемії, оскільки 65,95 % (n = 122) населення не мають переконливого імунологічного протидифтерійного захисту і потребують негайної базової або бустерної вакцинації.

Висновки. Таким чином, проведений імунологічний моніторинг щодо антидифтерійного захисту населення показав необхідність розробки: стратегічних заходів щодо масової вакцинації населення (дітей і дорослих) проти дифтерії; механізмів урядового контролю за ефективністю вакцинації; механізмів громадянської або юридичної відповідальності за добровільну відмову від вакцинації без медичних показань; принципів доцільності й необхідності проведення систематичних епідеміологічних моніторингів напруженості поствакцинального захисту населення щодо керованих інфекцій взагалі, і дифтерії в тому числі.