Журнал «Актуальная инфектология» Том 7, №5-6, 2019

Актуальність. Після проведеного великого рандомізованого дослідження в 2001 році ВООЗ було визнано значущість умісту цинку при інфекційних діареях. Проте більшість відповідних досліджень була проведна в країнах Азії, у яких поширений дефіцит цинку.

Мета роботи: проаналізувати перебіг інфекційної діареї в дітей раннього віку залежно від їх забезпечення цинком.

Матеріали та методи. Проведений аналіз перебігу захворювання у 82 дітей перших двох років життя, які отримували лікування в умовах Обласної інфекційної лікарні Запорізької ОДА з приводу інфекційної діареї. У всіх у день надходження до стаціонару визначали вміст цинку сироватки крові. Під час аналізу діти була розподілені на дві групи: основна — пацієнти, у яких цей показник був нижчим від референтного значення; група порівняння — інші обстежені хворі.

Результати дослідження та їх обговорення. Виявилося, що серед обстежених 21 дитина (25,6 %) мала знижену концентрацію цинку в сироватці крові (основна група), а 61 пацієнт — у межах референтних значень (група порівняння). Недостатній вміст цинку на момент надходження до стаціонару асоціювався зі старшим віком (7–24 місяці), вираженою температурною реакцією (фебрильна та гіпертермічна; р = 0,06), вираженим діарейним синдромом (р = 0,001) із частими патологічними домішками (р = 0,08), штучним вигодовуванням (р = 0,01) та наявністю в анамнезі епізоду діарейного захворювання. Частіше серед дітей основної групи були хворі з анемією (77 % проти 34 % у групі порівняння; р = 0,01). Крім того, незважаючи на відсутність вірогідних зв’язків між рівнем цинку та видом збудника діареї (віруси чи бактерії), у пацієнтів із дефіцитом цинку частіше мав місце нейтрофільоз із зсувом лейкоцитарної формули вліво (р = 0,02). У подальшому ми дослідили, як вплинув дефіцит цинку на перебіг хвороби. Було з’ясовано, що на третю добу перебування в стаціонарі в дітей основної групи практично в два рази частіше зберігалося підвищення температури тіла (у 54 % проти 30 % у групі порівняння; р = 0,08) та в чотири рази — анемія (у 40 % проти 9 % відповідно; р = 0,04). При цьому основні симптоми інфекційного ураження ШКТ, як–то діарея та блювання, за частотою та вираженістю не відрізнялися в групах порівняння. У подальшому, а саме на п’яту добу госпітального лікування, відмічені більш суттєві клінічні відмінності. Так, у хворих на інфекційну діарею, які в дебюті захворювання мали дефіцит цинку, у пізні терміни хвороби вірогідно частіше зберігалися блювання (р = 0,05), діарея (р = 0,03) та патологічні домішки в калі (р = 0,03). Крім того, такі симптоми супроводжувалися лейкопенією у 43 % (6 % у групі порівняння; р = 0,04), що свідчить на користь виснаження імунологічної відповіді на інфекційний збудник діарейного захворювання.

Висновки. Кожна четверта–п’ята дитина раннього віку з інфекційною діареєю в Запорізькій області має дефіцит цинку. У дебюті захворювання недостатність забезпечення цинком асоціюється зі значним підвищенням температури тіла та вираженим діарейним синдромом на фоні суттєвого нейтрофільозу із зсувом лейкоцитарної формули вліво. Імовірно, до дефіциту цинку призводять особливості забезпечення цим елементом з їжею та його метаболізму: діти з цієї групи переважно перебували на ранньому штучному вигодовуванні, в анамнезі мали епізод діарейного захворювання та лабораторні ознаки анемії. Дефіцит цинку в дебюті інфекційної діареї призводив до тривалої температурної реакції та тривалого (понад п’яти діб) діарейного синдрому.