Журнал «Актуальная инфектология» Том 7, №5-6, 2019

Актуальність. У світі з ВІЛ–інфекцією живе близько 37 млн людей. В Україні мешкає понад 240 тисяч людей із ВІЛ усіх вікових категорій. Особливості епідеміології, морфології, неможливість повного виліковування, наявні фактори поширення збудника забезпечують безперервну циркуляцію вірусу і є актуальною темою для вивчення сьогодні.

ВІЛ уражає імунну систему, формуючи замкнене коло, фундаментальною основою якого в даному дослідженні є гематологічні показники. Дослідження механізму розвитку й тяжкості перебігу патологічних процесів доцільне з використанням інтегративних гематологічних показників. На сьогодні показники ендогенної інтоксикації як єдині, загальні, сталі при різних стадіях захворювання на ВІЛ з перебігом індикаторних захворювань вивчені недостатньо для чіткого розуміння картини патогенетичних змін в організмі.

Мета: встановити особливості змін гематологічних показників у ВІЛ–інфікованих залежно від статі хворого й супровідних опортуністичних інфекцій.

Матеріали та методи. Протягом 2015–2018 років обстежений 51 ВІЛ–інфікований. Серед хворих було 38 чоловіків і 13 жінок віком 40,75 ± 1,21 року. Групу порівняння становили 44 клініко–анамнестично здорові донори крові віком 37,95 ± 1,72 року. Здійснювали: збір епідеміологічних, клініко–анамнестичних даних; клініко–лабораторних досліджень. Розраховували інтегративні показники: індекси інтоксикації — лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ), індекс зсуву лейкоцитів (ІЗЛК), гематологічний показник інтоксикації (ГПІ), показник інтоксикації (ПІ), реактивну відповідь нейтрофілів (РВН); індекси неспецифічної реактивності — індекс імунореактивності (ІІР), індекс співвідношення нейтрофілів і моноцитів (ІСНМ), індекс співвідношення лімфоцитів і моноцитів (ІСЛМ), лімфоцитарний індекс (І лімф), індекс співвідношення еозинофілів і лімфоцитів (ІСЕЛ), індекс алергізації (ІА), ядерний індекс (ЯІ); індекси активності запалення — індекс Кребса (ІК), індекс резистентності організму (ІРО), лімфоцитарно–гранулоцитарний індекс (ІЛГ), індекс співвідношення лейкоцитів і ШОЕ (ІЛ ШОЕ). Отриманні дані опрацьовано з використанням комп’ютерних програм Microsoft Office Excel 2010.

Результати дослідження та їх обговорення. У дослідження увійшло 46 осіб. Усі хворі були поділені на три групи: у першу групу (А1) увійшли усі ВІЛ–інфіковані — 46 осіб, чоловіків було 76,0 %, жінок — 24,0 %, середній вік становив 40,75 ± 1,21 року; у другу (А2) — 11 осіб із І–ІІІ стадіями ВІЛ–інфекції, чоловіки становили 72,7 %, жінки — 27,3 %, середній вік 44,9 ± 1,2 року; у третю (А3) — 35 ВІЛ–інфікованих лише з ІV стадією хвороби, чоловіків було 76,0 %, жінок — 24,0 %, середній вік 39,6 ± 1,3 року. У групі пацієнтів А1 усі показники індексів інтоксикації були збільшеними в 1,6 (ІЗЛК) — 32,7 (ПІ) раза залежно від статі: у жінок більше за чоловіків, за винятком показника РВН, який суттєво не відрізнявся в чоловіків і жінок, максимальне підвищення його відбувалось у 2,9 раза. Деякі показники індексів неспецифічної реактивності хворих групи А1 були нижчі за норму (ІІР; ІСЛМ; І лімф; ІА), мінімальне значення мав І лімф, що був зменшений у 1,4 раза; інші показники були вище від норми в 1,1 (ІСЕЛ) — 3,5 (ЯІ) раза. Дані змінювалися незалежно від статі. Показники активності запалення в цих пацієнтів зменшувалися в 1,1–1,2 раза (ІЛГ) і не залежали від статі або збільшувалися в 1,9 раза в чоловіків і у 2,5 раза в жінок (ІК), у 4,0 раза в чоловіків і в 7,3 раза в жінок (ІЛ ШОЕ). У групі пацієнтів А2 всі показники індексів інтоксикації збільшувалися в 1,4 (ІЗЛК) — 46,5 (ПІ) раза і залежали від статі, у жінок вони були більші, ніж у чоловіків, у 2,6; 2,7; 2,4; 1,5; 1,5 раза — РВН, ПІ, ГПІ, ІЗЛК, ЛІІ відповідно. Отримано різні варіації індексів неспецифічної реактивності: вони зазнали збільшення в 1,1 (ІСЕЛ), 1,3 (ІСНМ) — 1,6 (ЯІ) раза й не залежали від статі. Знижувалися показники в жінок від 1,2–1,3 до 1,3–1,4 раза — ІІР, ІСЛМ, ІА, І лімф відповідно. У чоловіків ІА, ІСЛМ не відрізнялися від норми. Деякі індекси активності запалення залежали від статі: ІК збільшувався в 1,5 раза в чоловіків і 2,6 раза — в жінок; ІЛГ зменшувався у 1,2 раза в жінок, залишаючись у чоловіків у нормі. ІЛ ШОЕ збільшувався у 6,3 раза незалежно від статі. У групи пацієнтів А3 показники індексів інтоксикації були збільшеними в 1,6 (ІЗЛК) — 25,8 (ПІ) раза й залежали від статі: у жінок більші, ніж у чоловіків (у 1,2 раза — ЛІІ, ІЗЛК, ГПІ; у 2,1 раза — ПІ; у 1,7 — РВН). Індекси неспецифічної реактивності зменшувались у 1,2 (ІА) — 1,5 (І лімф) раза або збільшувалися в 1,2 (ІСЕЛ) — 4,1 (ЯІ) раза, коливання не залежали від статі. Вирізнявся ІСНМ, який у жінок був збільшений у 1,8 раза і залишався в нормі в чоловіків. Показники активності запалення збільшувалися у 2,0 (ІК) — 7,7 (ІЛ ШОЕ) раза і залежали від статі (у жінок більші, ніж у чоловіків); ІЛГ зменшувався у 1,2 раза незалежно від статі.

Висновки. У групу обстежених увійшли особи середнього віку, переважно чоловічої статі. У ВІЛ–інфікованих спостерігається значна інтоксикація, більш виражена в пацієнтів із І–ІІІ клінічною стадією хвороби жіночої статі. Відбувається порушення імунологічної реактивності, що супроводжується значними коливаннями незалежно від клінічної стадії, більш вираженими в жінок, у сторону збільшення (ІСЕЛ, ІСНМ, ЯІ) або зменшення (ІА, І лімф), що вказує на наявний імунодефіцит клітинного типу зі зниженням неспецифічного протиінфекційного захисту. Показники активності запалення більше змінювались у ВІЛ–інфікованих із ІV стадією хвороби й у жінок.