Журнал «Актуальная инфектология» Том 7, №5-6, 2019
Вернуться к номеру
Інформативність цитотесту в діагностиці малярії
Авторы: Матейко Г.Б., Приймак Р.Ю., Нестерова Т.В.
Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. Малярія — тропічна хвороба, що майже не зустрічалась у нашій країні ще 10–15 років тому. Завдяки розвиненій туристичній галузі, великій кількості іноземних громадян у нашій країні, в тому числі з ендемічних за малярією регіонів Африки та Азії, питання діагностики та лікування цієї недуги стають актуальними і для нашої країни. За даними останньої доповіді Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), число випадків захворювання на малярію зросло з 217 мільйонів у 2016 році до 219 мільйонів у 2017 році. Число випадків смерті від малярії у 2017 році становило 435 000 випадків. Майже 80 % захворювань на малярію припадає на 15 країн Африки, на південь від Сахари і Індії. Особливо вразливою групою щодо захворювання на малярію є діти віком до 5 років; у 2017 році на їх частку припадало 266 000 тис. всіх випадків смерті від малярії у світі. Центром громадського здоров’я України станом на 28 серпня 2017 року в Україні зареєстровано 29 завезених випадків малярії, із них 3 летальні. У 2016 році зареєстровані 43 завезені випадки малярії, один летальний. Збудник малярії належить до роду Plasmodium. Нам відомі п’ять різновидів паразита: P. falciparum, P. vivax, P. ovale, P. malariae, P. knowlesi, але найчастіше викликають малярію в осіб P. falciparum і P. vivax. Клінічні прояви малярії настільки різноманітні, що це захворювання називають великим імітатором, тому дуже важливою є рання діагностика захворювання. ВООЗ рекомендує, щоб всі передбачувані випадки малярії підтверджувалися лабораторно (мікроскопією або діагностичним експрес–тестом) до початку лікування. Для нас цікавий досвід клініцистів із використання цих тестів, їх валідності в ранній діагностиці малярії.
Мета дослідження: проаналізувати інформативність швидкого якісного теста Rapitest Malaria Pf/PAN, що визначає антигени P. falciparum (Pf), P. vivax, P. ovale, P. malariae (PAN), який використовують лікарі одного з госпіталів Замбії.
Матеріали та методи. Протягом січня — лютого 2015 року було обстежено 100 дітей (51 хлопчик та 49 дівчат), які звертались за допомогою в педіатричне відділення госпіталю із симптомами, подібними на малярію. Вік дітей становив від 1 до 14 років, серед них 8 були віком 1 рік. Серед обстежених пацієнти віком 3–4 роки становили 19 %, а від 3 до 7 років — 44 %. Усі пацієнти обстежені на малярію в перший день звернення в клініку за допомогою швидкого тесту і паралельно методом товстої краплі.
Результати дослідження та їх обговорення. При зверненні в клініку 61 пацієнт мав результати попереднього обстеження, що проводилось сімейними лікарями: 58 — за допомогою швидкого тесту та 3 — методом товстої краплі. За результатами швидкого тесту позитивними виявились зразки 56 (91,8 %) пацієнтів, а 2 (3,2 %) зразки були негативними. Зразки крові, досліджені методом товстої краплі, були позитивними у 2 (3,2 %) пацієнтів, негативними — у 1 (1,6 %). 39 пацієнтів обстежені методом швидкого тесту безпосередньо в клініці. За результатами обстеження з використанням швидкого тесту Rapitest Malaria Pf/PAN у 58 (58 %) пацієнтів виявлено антигени P. falciparum (Pf), 34 (34 %) мали позитивний результат до P. falciparum (Pf), P. vivax, P. ovale, P. malariae (PAN), 7 (7 %) — позитивні тільки до P. vivax, P. ovale, P. malariae (PAN) і 1 (1 %) — негативний результат тесту. При використанні методу товстої краплі тільки 46 (46 %) пацієнтів мали позитивний результат, а при використанні швидкого тесту 1 (1 %) хворий мав негативний результат, але позитивний — методом товстої краплі.
Висновки. Таким чином, позитивний результат обстеження швидким тестом мали 99 (99 %), а методом товстої краплі — 46 (46 %) пацієнтів. Очевидним є те, що використання комбінованих швидких тестів для діагностики малярії більш інформативне порівняно з методом товстої краплі. Аналіз даних підтверджує статистику ВООЗ за 2017 рік: основним збудником малярії в Африканському регіоні є P. falciparum — частота випадків від 62 до 99 %. Досвід замбійських колег демонструє, що в 58 % випадків малярія викликана саме P. falciparum, а в 34 % — кількома збудниками, включаючи P. falciparum.