Журнал «Актуальная инфектология» Том 7, №5-6, 2019

Актуальність. Трансмісивні хвороби (vector–borne diseases) — це різновид інфекційних та інвазивних хвороб людини і тварин, збудники яких поширюються від одного до іншого сприйнятливого індивіду за участі кровосисних членистоногих–векторів (комах, кліщів, комарів, бліх, москітів тощо). Єдиної класифікації трансмісивних хвороб не існує. Їх розподіляють залежно від збудника за векторними ознаками (хвороби, що передаються двокрилими, блохами, вошами, кліщами) та хазяїна. На сьогодні відомо понад 30 видів борелій, що передаються кліщами, які розподіляють на 2 групи: 1–ша — комплекс Borrelia burgdorferi sensu lato (s.l.); 2–га — група кліщових поворотних гарячок, до яких належить В.miyamotoi. Хвороба Лайма (A69.2) — інфекційне трансмісивне природно–вогнищеве захворювання, що спричиняється спірохетами комплексу B.burgdorferi s.l. та характеризується переважним ураженням шкіри, опорно–рухового апарату, серця і нервової системи. Анаплазмоз (А44.0) — захворювання тварин і людей, що спричиняє грамнегативна бактерія Anaplasma phagocytophilum і супроводжується загальноінфекційним синдромом, ураженням печінки й нирок, змінами гемограми. Бабезіоз  (B60.0) — гостре інфекційне захворювання людини і тварин, що характеризується інтоксикацією, лихоманкою, розвитком анемії і тяжким прогресуючим перебігом; збудник відноситься до найпростіших з класу споровиків.

Мета: встановити частоту інфікування B.burg–dorferi s.l., В.miyamotoi, A.phagocytophilum і Babesia spp. пацієнтів тернопільських лікарень, використавши метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) у реальному часі.

Матеріали та методи. Під спостереженням було 109 пацієнтів (31 чоловік і 78 жінок) віком від 17 до 72 років, які протягом 2018–2019 рр. лікувались амбулаторно та стаціонарно в Тернопільському обласному клінічному шкірно–венерологічному диспансері, ревматологічному відділенні Тернопільської університетської лікарні, гінекологічному відділенні КНП «Тернопільська комунальна міська лікарня № 2» та відділеннях Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні. Пацієнтів розподілили на 4 групи, з них 23 (1–ша група) — хворі з мігруючою еритемою, 50 (2–га група) — пацієнти з іншими проявами гострого Лайм–борелізу (ураження опорно–рухової системи, гарячка, лімфаденопатія), 12 (3–тя група) — хворі на нейробореліоз. Четверту групу становили 24 вагітні на 22–27–му тижні, в яких за допомогою ультразвукового дослідження було знайдено потовщення плаценти, збільшення її міжворсинкових просторів, побільшення та помутніння навколоплідних вод, гепатомегалію у плода та інше. ДНК B.burgdorferi s.l. (B.burgdorferi sensu strictо, B.afzeliі та B.garinii), B.miyamotoi, A.phagocytophilum та Babesiа spp. визначали в сироватці крові людей. Використали метод ПЛР у режимі реального часу. Напад кліща відмітили 32 (32,2 %) пацієнти перших трьох груп. Жодна обстежена вагітна не вказала на факт присмоктування кліща, проте 2/3 відмітили вживання термічно не обробленого молока великої рогатої худоби.

Результати дослідження та їх обговорення. ДНК B.burgdorferi s.l. діагностовано в сироватці крові 3 (2,8 %) обстежених, з них один пацієнт страждав від захворювання опорно–рухової системи, двоє мали гарячку та збільшення лімфатичних вузлів. Слід зазначити, що в одного з них виявили ДНК B.burgdorferi s.l. і ДНК B.miyamotoi. ДНК A.phagocytophilum виявлено в сироватці крові 6 (5,6 %) пацієнтів, з яких один хворів на нейробореліоз, три пацієнти мали гострий Лайм–бореліоз, що проявлявся мігруючою еритемою, підвищенням температури тіла та лімфаденопатією. Зазначеного збудника також знайдено в сироватці крові двох вагітних жінок. ДНК Babesiа spp. знайдено у 13 (11,9 %) пацієнтів, з яких 5 хворіли на нейробореліоз, а 8 мали інші прояви гострого Лайм–бореліозу (мігруючу еритему, лімфаденопатії, гарячку та ураження опорно–рухової системи).

Висновки. Скринінгове дослідження за допомогою ПЛР дало змогу виявити збудник Лайм–бореліозу у 2,8 % та анаплазмозу у 5,6 % пацієнтів різних лікарень м. Тернополя. Вперше на території Тернопільської області було знайдено ДНК Babesiа spp. у сироватці крові людей (11,9 % хворих).