Журнал «Актуальная инфектология» Том 7, №5-6, 2019

Актуальність. Натепер гострі респіраторні інфекції (ГРІ), безперечно, продовжують бути найактуальнішою проблемою педіатричної практики, впевнено посідаючи перше місце у структурі загальної захворюваності дітей. Кількість дітей, які хворіють на ГРІ, перевищує аналогічний показник у дорослих осіб в 1,5–3 рази (Беш Л.В., 2015). Частка ГРІ у загальній структурі інфекційних захворювань дітей становить понад 90 %, з яких на гострі інфекції верхніх дихальних шляхів та грип припадає до 90 % (Абрамович М.Л., Плоскирева А.А., 2015). Суттєві діагностичні та лікувальні труднощі виникають у практикуючих педіатрів тоді, коли діти хворіють на часті ГРІ із затяжним і/або ускладненим перебігом. Численні джерела літератури свідчать про те, що найчастіше хворіють на ГРЗ діти перших 5 років життя, протягом яких відбувається становлення адекватної імунної відповіді.

Суттєва медико–соціальна значущість ГРІ спонукає до пошуку інформативних, науково обґрунтованих і водночас загальнодоступних з економічної точки зору маркерів перебігу цих захворювань. Одним із напрямків такого пошуку є інтегральна оцінка показників клінічного аналізу крові, що здійснюється шляхом їх попередньої стандартизації або Z–перетворення. Застосування таких маркерів у клінічній практиці може бути ефективно використане для прогнозування розвитку ГРІ, а також своє–часного виявлення їх ускладнень та оптимізування лікувальної тактики.

Мета дослідження: вивчити стан взаємозалежності окремих гематологічних показників і їх кореляцію з клінічною тяжкістю ГРІ у дітей віком 1–4 роки.

Матеріали та методи. Дослідження проведене на базі дитячих соматичних відділень міських лікарень у м. Рубіжному та Сєверодонецьку протягом 2018–2019 рр. У межах цього дослідження обстежено 44 дітей віком від 1 року до 4 років 11 місяців 29 днів (21 хлопчик і 23 дівчинки), які були госпіталізовані з приводу ГРІ. Шляхом збору анамнезу з’ясовувалася максимальна температура тіла (t_max), що фіксувалась у дитини напередодні або у день її госпіталізації, адже добре відомо, що саме цей показник є об’єктивним та інформативним клінічним маркером тяжкості перебігу ГРІ. Протягом 1–2–ї доби перебування дітей на стаціонарному лікуванні на базі лабораторії «Мікротестлаб» (м. Сєверодонецьк) було проведено загальноприйняте клінічне дослідження крові з використанням гематологічного автоматичного аналізатора MicroCC–20 Plus (High Technology Inc, США). Нами враховувалися такі його первинні показники: загальна кількість лейкоцитів (tLk), співвідношення між абсолютною кількістю лімфоцитів та абсолютною кількістю лейкоцитів (Lm_abs/Lk_abs), гематокрит (Ht), тромбоцитокрит (Tht), швидкість осідання еритроцитів (ESR). Крім того, на підставі показників лейкоцитарної формули розраховувалися лейкоцитарний індекс (ЛІ) та лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ) за Кальф–Каліфом (Сперанский И.И. и соавт., 2009). Такі показники, як tLk, Ht та ESR, піддавалися Z–перетворенню за формулою, що дозволяє здійснити трансформування їх первинних значень в унормовані з діапазоном від 0 до 1. У подальшому унормовані значення цих показників підсумовувалися у різних комбінаціях. Статистична обробка отриманого первинного цифрового матеріалу здійснювалася за допомогою ліцензійної програми IBM SPSS Statistics 25. Перевірка на нормальність розподілення у варіаційних рядах значень досліджених показників проводилася шляхом визначення критерію Колмогорова — Смірнова. Оскільки за результатами такого визначення розподілення для всіх досліджених показників виявилося відмінним від нормального, нами застосовувалися лише методи непараметричної статистики. Усі враховані первинні показники клінічного аналізу крові та отримані інтегральні гематологічні критерії досліджувалися з точки зору їх взаємозв’язку з t_max під час захворювання. Це дослідження проводилося шляхом розрахунку τ_b–коефіцієнта рангової кореляції Кендалла або коефіцієнта конкордації, який, на відміну від ρ–коефіцієнта Спірмена, має точніший рівень значущості. Отримані нами результати вважалися статистично вірогідними за р < 0,05.

Результати дослідження та їх обговорення. Насамперед слід зазначити, що в обстежених дітей встановлено вірогідну позитивну кореляцію між tLk та Tht (τ_b = 0,318; р = 0,004) та ESR (τ_b = 0,339; р = 0,002). При цьому Tht та ESR також перебували у позитивному, але слабшому взаємозв’язку (τ_b = 0,248; р = 0,028). Водночас для ESR та ЛІ зафіксовано слабкий, але вже вірогідно негативний кореляційний зв’язок (τ_b = –0,235; р = 0,028). На найбільшу увагу заслуговує наявність досить тісної зворотної взаємозалежності між Lm_abs/Lk_abs та t_max(τ_b = –0,524; р = 0,001), згідно з якою збільшення значень Lm_abs/Lk_abs супроводжується зменшенням ступеня тяжкості ГРІ в обстежених дітей. Щодо унормованих значень вивчених гематологічних показників, то слід зауважити, що нами було зареєстровано слабко виражену позитивну кореляцію між підсумованою комбінацією Ht та ESR і t_max (τ_b = 0,274; р = 0,021). Заразом первинні значення Ht та ESR, що були взяті окремо, не корелювали зі ступенем тяжкості захворювання.

Висновки. В обстежених дітей, хворих на ГРІ, було виявлено суттєву залежність між тяжкістю захворювання та показником співвідношення абсолютної кількості лімфоцитів і лейкоцитів крові. Подальше дослідження пов’язаності комбінацій унормованих значень показників клінічного аналізу крові з індикаторами тяжкості ГРІ у дітей раннього і дошкільного віку уявляється дуже перспективним.