Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Актуальная инфектология» Том 7, №5-6, 2019

Вернуться к номеру

Особливості стоматологічного статусу військовослужбовців із щелепно-лицьовою травмою

Авторы: Виноград Н.О., Байдалка І.Д.
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, м. Львів, Україна

Рубрики: Инфекционные заболевания

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Актуальність. Надання хірургічної допомоги пораненим у щелепно–лицьову ділянку є стандартизованою процедурою залежно від виду і характеру поранень, етапу надання медичної допомоги у місці отримання травми, на етапах медичної евакуації як у мирний час, так і під час ведення військових дій. Суттєвий прогрес спостерігається у питаннях тимчасової та постійної іммобілізації при ушкодженні кісток лицьового черепа, остеосинтезі та оптимізації регенерації кісткової тканини.

Залишається складною проблемою високий ризик контамінації ушкоджених тканин мікроорганізмами у момент поранення, а також у період надання медичної допомоги і лікування, зокрема внаслідок ендогенної мікрофлори пораненого військовослужбовця. Водночас менш дослідженою є проблема хірургічної стоматологічної патології, що формується після перенесених поранень у щелепно–лицьову ділянку. Одним із недосліджених питань військової медицини є стан стоматологічного здоров’я військовослужбовців, які беруть участь у бойових діях, що тривають на сході нашої держави. Невивченим залишається і вплив на стоматологічне здоров’я мікробних чинників у поєднанні з реаліями несення служби, організації побуту в польових умовах. Ротова порожнина як специфічна ділянка поверхні тіла людини має фізіологічну мікрофлору, що представлена переважно коменсалами. Уся сукупність мікроорганізмів у ротовій порожнині поділяється на три підгрупи: облігатна (індигенна, резидентна, автохтонна); факультативна (супутня, алохтонна) і транзиторна. Перші дві підгрупи об’єднують понад 160 видів бактерій. До 95–99 % індигенної мікрофлори представлені аспорогенними анаеробними бактеріями роду Lactobacillus (6 видів) і Bifidobacterium (5 видів), що забезпечують захист ротової порожнини від патогенних мікроорганізмів. Інші бактерії, що захищають ротову порожнину від виникнення запальних процесів у тканинах зубів, пародонті та на слизовій оболонці порожнини рота, належать до роду Veillonella (V. parvula, V. dispar, V. atypica), Streptococcus (S. salivarius), Bifidobacterium (B. dentium). Решта резидентної мікрофлори (Bacteroides, Peptostreptococcus, Propionibacterium, Fusobacterium та інші) належать до умовно–патогенних і можуть за певних умов призвести до розвитку інфекційного процесу. Високою є активність механізмів передачі: фекально–орального (споживання їжі, напоїв), повітряного (дихання) і контактного, що забезпечують постійне надходження великої кількості за видовим і кількісним складом мікроорганізмів, що постійно вносять дисбаланс в наявні мікробні біоценози. Спектр вегетуючої мікрофлори, зміна видового і кількісного складу в часі (упродовж доби, життя), залежність коливань і межі цих коливань від багатьох чинників поведінкового, соціального характеру детально аналізувалися з метою пізнання сутності формування стоматологічного здоров’я і впливу на нього людей. Більшість патологічних інфекційних станів у ротовій порожнині виникають внаслідок екосистемного дисбалансу, що може мати не лише вплив на локальні процеси, але й формувати цілу низку хронічних інфекційних і соматичних захворювань людини.

Матеріали та методи. Мета нашого дослідження: проаналізувати стан ротової порожнини військовослужбовців, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу стоматологічної патології, які брали участь у бойових діях на сході України у період 2014–2018 років. Здійснено оцінювання показників гігієнічного, пародонтологічного статусу пацієнтів.

Результати дослідження та їх обговорення. Результати дослідження виявили суттєве зростання кількості пацієнтів, які проходили тривале лікування з оперативними втручаннями протягом 2014–2018 років. Так, у 2014 р. кількість пацієнтів, які стаціонарно лікувалися з приводу стоматологічної патології після повернення із зони бойових дій, становила 88 осіб, у 2015 р. — 112, у 2016 р. — 119, у 2018 р. — 189 осіб. Більшість із них звернулися за медичною допомогою з приводу ускладнень, найчастіше таких як кісти, остеомієліти, періодонтити, пародонтити. Тривалість лікування зростала у пацієнтів із незадовільною гігієною порожнини рота (спрощений індекс оральної гігієни OHI–S становив > 2,6), із клінічними ознаками порушення мікробіоценозу ротової порожнини (запалення ясен різного ступеня тяжкості, галітоз, кандидоз), а також за наявності множинних нелікованих каріозних уражень зубів. Анамнестичні дані засвідчили, що не було проведено адекватної санації ротової порожнини на момент призову; в умовах ведення військових дій в обстежених осіб не було умов для підтримання належної гігієни ротової порожнини; мали місце порушення раціонального харчування та використання питної води тощо.

Висновки. Отже, однією з причин виникнення стоматологічних ускладнень бойової травми в обстеженій групі пацієнтів слід вважати поєднаний вплив низки чинників, зокрема недостатньої гігієни ротової порожнини і несвоєчасної санації запальних процесів слизової порожнини рота і зубів. Вва–жаємо доцільним запровадження спеціальних профілактичних програм для мінімізації стоматологічних ускладнень після бойової щелепно–лицьової травми.



Вернуться к номеру