Журнал «Актуальная инфектология» Том 7, №5-6, 2019

Актуальність. Зоонозні хвороби (такі, що можуть поширюватися між тваринами і людьми) продовжують бути загрозою для глобального здоров’я, що призводить до мільйонів смертей і суттєвих економічних витрат щороку. Наприклад, лише від сказу щорічно гине близько 60 000 чоловік, а інші зоонозні захворювання, такі як пташиний грип, лихоманка Ебола, лихоманка долини Рифт, є надзвичайно небезпечними. Проте захворювання тварин і людини, етіологічним фактором яких є збудники харчових токсикоінфекцій, можна зарахувати до групи потенційних емерджентних захворювань, які не перебувають під пильною увагою спеціалістів як ветеринарної, так і гуманної медицини. Зокрема — стафілококи. У довкілля стафілококи потрапляють від хворих тварин і людей та клінічно здорових носіїв указаних мікроорганізмів. При контакті з хворими в окремих осіб може формуватись резидентне стафілококове бактеріоносійство. Найчастіше факторами передачі збудника є контаміновані продукти рослинництва, тваринництва (молоко, м'ясо) та риба. Поширені випадки зараження через ґрунт, воду, від хворих і безсимптомних носіїв збудника (тварин і людей) та під час різних лікарських маніпуляцій. Тобто захворювання тварин і людини, зумовлених представниками роду Staphylococcus, можна віднести до групи емерджентних захворювань. S. aureus (серед інших представників роду) має найбільший патогенний потенціал і може бути етіологічним фактором цілої низки хвороб людини і тварин, його патогенність в основному пов’язана з токсиноутворенням, інвазивністю та стійкістю до дії антибіотиків. Європейський орган з безпеки харчових продуктів (European Food Safety Authority) акцентував увагу на необхідності відстеження метицилін–стійких (MRSA) клонів стафілококів у продуктах тваринництва (виявлення і кількісне визначення MRSA в популяціях людей, тварин, продуктах харчування, об’єктах довкілля). Важливою умовою для підтримання епізоотичного ланцюга є наявність латентних стаціонарних і тимчасових носіїв мікроорганізмів з роду Staphylococcus. Такими носіями можуть бути як домашні тварини (собаки, коти), так і велика рогата худоба та свині. Свині є носіями стафілококів у господарствах, чому сприяє велика щільність поголів’я на обмеженій площі. Багаторазово доведено, що вони є джерелом зараження стафілококами працівників ферм, які, в свою чергу, стають носіями цих мікроорганізмів і поширюють їх надалі поміж людей.

Метою роботи було виявлення свиней — носіїв стафілококів.

Матеріали та методи. Проби для бактеріологічних досліджень відбирали у промислових свинарських господарствах, розташованих у Київській і Вінницькій областях. Носовий секрет відбирали у клінічно здорових свиноматок за допомогою ватних тампонів, попередньо зволожених в 0,9% розчині натрію хлориду. Ізоляцію та ідентифікацію Staphylococcus spp. здійснювали відповідно до ДСТУ EN 6888:2003 «Мікробіологія харчових продуктів і кормів для тварин», Інструкції з профілактики та ліквідації стафілококозу птиці, затвердженої Наказом № 184 Держкомветмедицини України 10.06.2009 р. і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.07.2009 р за № 584/16600, та Наказу № 535 від 22.04.1985 р. МОЗ СРСР «Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико–диагностических лабораториях лечебно–профилактических учреждений».

Результати дослідження та їх обговорення. Серед 77 взятих мазків із носа клінічно здорових свиноматок основного стада з господарства, розташованого у Київській області, в 61 зразку були виявлені стафілококи, що становить 79 % від загальної кількості. Коагулазопозитивні стафілококи були виявлені у 45 зразках, що становило 73,3 % від загальної кількості. З 39 мазків відібраних із носа свиноматок основного стада та ремонтних свинок з господарства у Вінницькій області в 22 зразках були наявні стафілококи, що становило 56,4 %. Коагулазопозитивні стафілококи були виділені з 1 зразку, що становить 4,5 %. Тобто від клінічно здорових свиноматок було виділено й ідентифіковано Staphylococcus spp. у 71,6 % досліджених проб. Причому у 39,6 % проб були виявлені мікроорганізми з ознаками патогенності.

Висновки. Мікроорганізми з роду Staphylococcus spp. є достатньо поширеними серед поголів’я свиноматок основного стада та ремонтних свинок у деяких господарствах. Вагомим показником є відсоток поширення саме коагулазопозитивних стафілококів як таких, що є основними патогенними представниками цього роду. Проведення подальших досліджень полягатиме у вивченні біологічних властивостей виділених культур та їх ідентифікації, стійкості до антибактеріальних засобів. Перспективними, на наш погляд, можуть бути дослідження стосовно використання бактеріофагів для попередження бактеріоносійства у свиней.