Журнал «Актуальная инфектология» Том 7, №2, 2019
Вернуться к номеру
Результати моніторингу противірусної терапії хворих на хронічні вірусні гепатити у Дніпропетровській області
Авторы: Шевченко-Макаренко О.П.(1), Шостакович-Корецька Л.Р.(1), Ніколайчук М.А.(1), Ткаченко В.Д.(2)
(1) — ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна
(2) — КЗ «Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 21 ім. проф. Є.Г. Попкової» ДОР, м. Дніпро, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. В Україні та Дніпропетровському регіоні щороку реєструються нові випадки захворюваності на хронічні вірусні гепатити В та С (ХВГВ та ХВГС), але без урахування рівня поширеності, як це відбувається, наприклад, при спостереженні за ВІЛ-інфекцією/СНІДом. Цю проблему можна розв’язати завдяки застосуванню реєстру пацієнтів. Також реєстри корисні як спостережний інструмент за хронічними хворобами або хворобами, що мають тривалий перебіг лікування та необхідність моніторингу клінічних даних і лабораторних змін для подальшої корекції терапії. У Дніпропетровській області електронний реєстр хворих на ХВГВ та ХВГС створено у 2010 році. Хворі, яким призначена специфічна противірусна терапія ХВГС, вносяться в окремий блок реєстру — розділ «Моніторинг противірусної терапії (ПВТ)» з постійним моніторингом клініко-лабораторних даних.
Мета: проаналізувати випадки на хронічний гепатит С у хворих, які закінчили повний курс ПВТ за бюджетними програмами у регіоні за шість років спостереження (2013–2018 рр.), і виявити клініко-епідеміологічні особливості ХВГС у хворих та оцінити ефективність призначеної ПВТ хворим у Дніпропетровській області.
Матеріали та методи. Нами був проведений клініко-епідеміологічний аналіз випадків на ХВГС у хворих за даними КЗ «МКЛ № 21 ім. проф. Є.Г. Попкової» (інфекційна лікарня) за допомогою електронного реєстру хворих як спостережної програми за хворими у Дніпропетровській області, яким була призначена ПВТ. Діагноз ХВГС підтверджено методом ПЛР з визначенням генотипу вірусу та вірусного навантаження. Фіброз печінки визначався за допомогою неінвазивних методів (фіброскан, фібротест або фіброеластометрія). До аналізу були залучені пацієнти з повними даними. Хворі у реєстрі розподілені за етіологічним чинником гепатитів, з урахуванням різних каскадів послуг, схем лікування, маршрутів пацієнтів і диспансерного нагляду за такими хворими згідно з чинними клінічними протоколами та настановами. Статистична обробка матеріалу проведена з використанням пакета прикладних статистичних програм Excel та Statistica 6.0, застосовувались методи дескриптивної статистики.
Результати та обговорення. За отриманими даними встановлено, що на 01.01.2019 повний курс ПВТ з можливістю оцінити стійку вірусологічну відповідь (СВВ-24) отримав 841 хворий на ХВГС віком від 18 до 76 років. При аналізі хворих середній вік становив 45,43 ± 0,57 року. При розподілі за полом: жінок — 387, чоловіків — 454, співвідношення жінки : чоловіки дорівнювало 1 : 1,17. За генотипом HCV: мали генотип 1405 (48 %) хворих, 2 — 87 (10 %) хворих, 3 — 348 (42 %) осіб, 4 — 1 хвора. За ступенем фіброзу хворі розподілились наступним чином: фіброз F0-1 мали 236 пацієнтів (28 %), F2 — 304 (36 %) пацієнти, F3 — 196 (23 %) хворих, F4 — 105 (13 %) хворих. Термін хвороби у хворих становив від 1 до 27 років. До спостережної програми у 2013 році було залучено 15 хворих, у 2014 р. ПВТ була призначена 75 хворим, у 2015 р. — 130, у 2016 р. — 98, у 2017 — вже 385 хворим, у 2018 р. — 138 хворим, які ввійшли до дослідження. Причому у 794 випадках (94 %) це були наївні пацієнти, у 47 випадках (6 %) — хворі з досвідом терапії. При аналізі 841 клінічного випадку на ХВГС СВВ-24 мали 806 хворих (96 %), причому у 45 хворих із попередньою невдачею терапії (невідповідачі, хворі з частковою вірусологічною відповіддю на попередні схеми, що містять інтерферон після рецидиву ХВГС після проведеної ПВТ). У трьох хворих протягом спостереження відбувся розвиток гепатоцелюлярної карциноми.
Висновки. Таким чином, для подальшої імплементації програми Всесвітньої організації охорони здоров’я з елімінації вірусних гепатитів необхідно використовувати різні інструменти, у тому числі впровадження електронного реєстру хворих на національному рівні як ефективної спостережної програми за хворими. Використовуючи дані електронного реєстру хворих у Дніпропетровському регіоні як спостережної програми за хворими на хронічні вірусні гепатити, можна зазначити, що серед ХВГС найбільш поширеним є 1-й генотип HCV (48 %), на другому місті стоїть 3-й генотип (42 %). Таким чином, найбільший відсоток каскаду послуг надається хворим з 1-м генотипом HCV. Стійку вірусологічну відповідь у регіоні мали 806 хворих (96 %). Подальше спостереження триває.