Журнал «Актуальная инфектология» Том 7, №2, 2019
Вернуться к номеру
Прогнозування ймовірністі летального наслідку у ВІЛ-інфікованих хворих на тлі антиретровірусної терапії
Авторы: Шевельова О.В.(1), Шостакович-Корецька Л.Р.(1), Маргітіч І.М.(2)
(1) — ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна
(2) — КЗ «Дніпропетровський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом», м. Дніпро, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. У сучасній літературі за допомогою методів математичного моделювання були описані різні незалежні предиктори розвитку СНІДу і смерті у ВІЛ-інфікованих пацієнтів. До них відносяться низький вміст СD4+-лімфоцитів, наявність опортуністичних захворювань. Суперечливі дані описані за впливом початкового вірусного навантаження, історії вживання наркотичних речовин. Визначення ймовірності летальності важливо не тільки для окремо взятого пацієнта, але і для моніторингу і прогнозування розвитку епідемії ВІЛ-інфекції. Проведення інтенсивних заходів з профілактики та раннього виявлення груп ризику летального наслідку дозволить значно підвищити виживання пацієнтів на антиретровірусній терапії.
Мета: розробити математичну модель, засновану на факторах ризику розвитку несприятливого результату захворювання, для визначення ризику розвитку летального наслідку.
Матеріали та методи. Аналіз ймовірність розвитку летального наслідку був вивчений у 450 ВІЛ-інфікованих пацієнтів на тлі прийому високоактивної антиретровірусної терапії, які перебувають на обліку в Дніпропетровському обласному центрі СНІДу. Всім хворим відповідно до наказу МОЗ України № 551 від 12.07.2010 «Про затвердження клінічного протоколу антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції у дорослих та підлітків» була призначена ВААРТ препаратами першої лінії. Пацієнти спостерігалися протягом 5 років. Статистична обробка матеріалу проведена з використанням пакета прикладних статистичних програм Statistica 6.0, статистично значущим вважався рівень значимості р < 0,05.
Результати та обговорення. З метою визначення значущих чинників високого ризику несприятливого результату захворювання у ВІЛ-інфікованих пацієнтів, які приймають ВААРТ, був проведений ROC-аналіз. За отриманими даними встановлено, що високий ризик летального наслідку протягом 5 років вірогідно асоціюється з наступними показниками: чоловіча стать хворих на ВІЛ-інфекцію — площа під ROC-кривою AUC = 0,591 (0,544–0,637) при показниках чутливості (ЧТ) і специфічності (СП) — 58,7 і 59,4 %; вік старше 41 року — AUC = 0,614 (0,568–0,660), ЧТ = 41,3 %, СП = 78,8 %; 4-та клінічна стадія ВІЛ — AUC = 0,662 (0,616–0,705), ЧТ = 76,2 %, СП = 53,2 %; початковий рівень СD4+-лімфоцитів ≤ 160 клітин/мкл — AUC = 0,690 (0,645–0,732), ЧТ = 73,0 %, СП = 61,0 %; наявність коінфекції ВІЛ/вірусний гепатит В — AUC = 0,548 (0,501–0,594), ЧТ = 12,7 %, СП = 94,8 %. Для визначення залежності виживаності ВІЛ-інфікованих пацієнтів, які приймають ВААРТ, від сукупності факторів була побудована багатофакторна регресійна модель пропорційних ризиків Кокса. У модель були включені наступні фактори: стать, вік, клінічна стадія захворювання, рівень первинних CD4+-лімфоцитів і коінфекція ВІЛ/туберкульоз і ВІЛ/ВГВ. Побудована регресійна модель Кокса була статистично значущою за критерієм χ2 Пірсона (χ2 = 47,1, р < 0,001). Використовуючи дані, були розраховані показники інтенсивності ризику збереження життя при середніх, сприятливих і несприятливих значеннях факторів через 6, 12, 24, 36, 48 і 60 місяців від початку лікування. Під сприятливими умовами (мінімальні) розуміли першу клінічну стадію ВІЛ у пацієнта і відсутність усіх факторів ризику; під середніми — фактичні значення показників у досліджуваній вибірці дослідження; під несприятливими (максимальні) — 4-ту клінічну стадію ВІЛ і наявність усіх врахованих факторів ризику. Таким чином, прогнозований кумулятивний ризик розвитку несприятливого результату у ВІЛ-інфікованих пацієнтів при середніх значеннях факторів через 12 місяців ВААРТ становить 0,055 (5,5 %), через 24 місяці — 0,066 (6,6 %), через 36 місяців — 0,082 (8,2 %), через 48 місяців — 0,094 (9,4 %), через 60 місяців — 0,099 (9,9 %).
Висновки. На підставі проведеного ROC-аналізу та регресійного аналізу пропорційних ризиків Кокса були визначені статистично значущі фактори ризику несприятливого результату захворювання у пацієнтів, які приймають ВААРТ: чоловіча стать, вік старше 41 року, 4-та стадія захворювання, початковий рівень СD4+-лімфоцитів менше 160 клітин/мкл, наявність коінфекції ВІЛ/ВГВ. Згідно з розробленою моделлю, були визначені ймовірності летального результату через 12, 24, 36, 48 і 60 місяців від початку антиретровірусної терапії.