Журнал «Актуальная инфектология» Том 7, №2, 2019
Вернуться к номеру
Епідеміологічні особливості корової інфекції у дітей в період спалаху 2017–2018 рр. у Запорізькій області (стендова доповідь)
Авторы: Усачова О.В.(1), Сіліна Є.А.(1), Пахольчук Т.М.(1), Конакова О.В.(1), Дралова О.А.(1), Пухір В.П.(1), Фірюліна О.М.(2), Зеленухіна Є.В.(3)
(1) — Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна
(2) — КУ «Обласна інфекційна клінічна лікарня Запорізької ОДА», м. Запоріжжя, Україна
(3) — ДУ «Запорізький ОЛЦ ДСЕСУ», м. Запоріжжя, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. Однією з основних характеристик кору за наявності сприйнятливої популяції є циклічність епідемічного процесу зі спалахами кожні 5–6 років. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2017 р. у країнах Європи стрімко зросла кількість хворих на кір, захворіло 21 315 осіб (порівняно з 5273 хворими у 2016 р.), зокрема з 35 летальними випадками. Зріст захворюваності в Україні насамперед пов’язаний із низьким рівнем вакцинації. Так, у 2016 році лише 45 % дітей у нашій країні зробили перше щеплення від кору. Повторну дозу вакцини отримали лише 30 % дітей. Починаючи з 2017 року і Україна залучилася до такого спалаху. У 2018 році кількість дітей, які вчасно отримали першу дозу вакцини КПК, становить 84,1 %, дві дози — 83,9 %.
Мета дослідження: проаналізувати епідеміологічні особливості корової інфекції у дітей в період спалаху 2017–2018 рр. у Запорізькій області.
Матеріали та методи. Нами були використані методології ретроспективного та оперативного епіданалізів зі статистичною обробкою цифрових даних основних звітних форм з вакцинації за період 2009–2018 рр. Також проведена оцінка стану колективного імунітету дітей до вірусу кору (ДУ «Запорізький ОЛЦ МОЗ України») за період 2008–2018 рр. Аналізували 1494 проби сироваток крові дітей віком до 18 років і вагітних, які мешкають у Запорізькій області, та 1157 — м. Запоріжжя. Специфічні антитіла визначали в реакції пасивної гемаглютинації, титр антитіл 1 : 10–1 : 20 оцінювали як низький; 1 : 40–1 : 160 — середній, 1 : 320 і вище — високий рівень антитіл. Отримані дані порівняли із динамікою захворюваності на кір в області за відповідні роки. Статистична обробка отриманих результатів проведена методами варіаційної статистики, прийнятими в медицині.
Результати та обговорення. Аналіз багаторічної динаміки захворюваності на кір у Запорізькій області дозволяє зробити висновки, що після введення вакцинації проти кору показник захворюваності на кір в області значно знижується і дорівнював середньому по Україні. При цьому були відмічені спалахи у 2006, 2012 та 2017 роках. У 2017 році показник захворюваності дитячого населення становив 35,4 на 100 тисяч. Із максимальною інтенсивністю захворюваність поширювалась у вікових групах: 5–9 років — 63,0 на 100 тис. (49 випадків), до 1 року — 49,9 на 100 тис. (9 випадків) та 1–4 роки — 34,8 на 100 тис. (25 випадків). Отже, питома вага дітей віком від 1 року до 9 років від усіх захворілих на кір дітей становила 72 %, що відповідно вказує на низьке охоплення вакцинацією. Останній підйом захворюваності на кір зумовлений тим, що охоплення вакцинацією проти кору в Запорізькій області у 2017 році серед дітей різних вікових груп значно зменшився: 4 % — серед дітей 1–4 років, 14 % — у дітей 5–9 років, 25 % — 10–14 років, 56 % — серед 15–19-річних. Аналіз стану популяційного імунітету виявив переважно недостатній рівень у контрольованих вікових групах. Найкраще протикоровим імунітетом були забезпечені вагітні, серед яких рівень антитіл понад 1 : 20 мали більше за 60 % у кожному з 10 досліджуваних років. Проте і в цій групі в 2008, 2009, 2011, 2012 роках забезпеченість протикоровими антитілами була недостатньою. Діти же 1-го та 7 років, які повинні бути щеплені проти кору, найгірше були захищені у 2008, 2014–2017 роках.
Висновки. Напруження епідемічного процесу підтримується великою кількістю невакцинованих дітей (88 % серед перехворілих дітей старше 1 року). Виникнення епідпідйому у 2017–2018 рр.було пов’язано із збільшенням неімунного прошарку, чому в першу чергу сприяло незадовільне охоплення щепленнями проти кору в 2009–2016 роках.