Журнал «Актуальная инфектология» Том 7, №2, 2019
Вернуться к номеру
Випадок ускладненого перебігу Лайм-бореліозу на бешиху (стендова доповідь)
Авторы: Трихліб В.І., Щур А.Б., Багрій Г.І.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна
Військово-медичний клінічний центр
Центрального регіону, м. Вінниця, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. Лайм-бореліоз залишається актуальним серед всіх категорій населення. З урахуванням змін у кліматі та інших факторів, спостерігається географічне поширення кліщів та захворювань, які вони переносять. Також реєструється і збільшення періоду активності кліщів. У хворих на Лайм-бореліоз переважно реєструється еритемна форма. Локалізація еритеми припадає найчастіше на ноги, рідше — на нижні частини тулуба (живіт, поперек), пахвові і пахові ділянки, шию. Окрім симптомів загальної інтоксикації, на шкірі на місці присмоктування кліщів з’являється і поширюється кільцеподібне, плямисте почервоніння. У деяких хворих на фоні еритеми з’являються везикули і ділянки некрозу. Також в окремих осіб разом із еритемою на місці присмоктування кліща протягом декількох днів з’являються множинні кільцеподібні висипання. Можливі також інші різновиди висипки: невеликі червоні крапкоподібні (швидко минають) та кільцеподібні висипання, уртикарний, кропив’янка, кон’юнктивіт. У 5–8 % хворих у гострий період можуть розвиватись ознаки ураження м’яких оболонок мозку у вигляді менінгіту, менінгізму, а також міалгії й артралгії, ознаки безжовтяничного гепатиту. У 10–15 % хворих через 1–3 місяці після початку хвороби розвивається ІІ стадія із неврологічною і кардіальною симптоматикою (https://ru.wikipedia.org/wiki). Спостерігаються неврологічні симптоми у вигляді менінгіту, менінгоенцефаліту з парезом черепних нервів і периферичної радикулопатії, енцефалопатія, з черепних нервів частіше уражається лицьовий нерв (двобічний параліч, ураження може бути без порушення чутливості, слуху та сльозотечі). Без лікування характерне поєднання менінгіту (менінгоенцефаліту) із невритами черепних нервів і радикулоневритами. Можливий розвиток лімфоцитарного менінгорадикулоневриту Баннаварта (інтенсивні корінцеві болі, частіше — шийно-грудні радикуліти). Можливі неврити окорухових, зорових і слухових нервів, енцефаліт, мієліт, хорея, церебральна атаксія. Також у другій стадії в 4–10 % хворих розвиваються порушення провідності за типом атріовентрикулярної блокади, розвиток перикардиту і міокардиту. У другу стадію може спостерігатись ураження шкіри з вторинними кільцеподібними елементами, еритематозним висипом на долонях у вигляді капіляриту, дифузійної еритеми, утрикарних елементів, доброякісної лімфоцитоми шкіри (частіше вражаються мочки вуха, соски і ареоли молочних залоз, а також обличчя, геніталії і пахові ділянки). На даній стадії реєструються також кон’юнктивіт, ірит, хоріоретиніт, панофтальміт, ангіна, бронхіт, гепатит, спленіт, орхіт, мікрогематурія або протеїнурія, виражена слабкість і стомлюваність. У 10 % хворих через 6 місяців — 2 роки після гострого періоду розвивається III стадія, в період якої розвиваються: мігруючі артралгії (супроводжуються міалгіями, тендовагінітами), доброякісний рецидивуючий артрит (часто асиметричний моноолігоартрит із залученням колінних суглобів, розвиток кіст Бейкера); ураження дрібних суглобів, хронічний прогресуючий артрит може сумісно із бурситом, лігаментитом, ентезопатією, з формуванням остеопорозу, витонченням і втратою хряща, розвитком кортикальних і крайових узур, остеофітозу, субартикулярного склерозу; хронічні неврологічні синдроми (прогресуюча енцефалопатія, рецидивуючий менінгіт, множинний мононеврит, деякі психози, судомні стани, поперековий мієліт, васкуліт судин мозку, хронічний енцефаломієліт, спастичний парапарез, деякі розлади пам’яті, деменція, хронічна аксональна полірадикулопатія); поліаденіт; атрофічний акродерматит, вогнищева склеродермія. Можливий розвиток вродженого бореліозу аналогічно вродженому сифілісу, серйозної вродженої патології серця, летального наслідку.
Мета: довести до лікарів інформацію стосовно випадку ускладненого перебігу Лайм-бореліозу на геморагічну форму бешихи.
Матеріали: медична карта стаціонарного хворого.
Опис випадку. Пацієнтка Г.О.Л., 1983 р.н., надійшла до клініки інфекційних хвороб у липні. Вважає себе хворою близько 2 тижнів, коли відмітила укус кліща на передній поверхні правої гомілки. Комаха була видалена частково, голова залишилась в рані. Через 5 днів навколо рани з’явилось гіперемоване кільце з відцентровим зростанням. Через 5–6 днів місце ураження набуло інтенсивного однотонного багряно-темно-коричневого забарвлення, з’явився набряк гомілки, підвищилась температура тіла до 38 °С. Самостійно почала прийом ципролету 2 дні тому. Госпіталізована. При госпіталізації стан середньої тяжкості. Помірно виражений синдром загальної інтоксикації. Місцево в нижній третині правої гомілки по передній поверхні ділянка багряно-темно-коричневого забарвлення шкіри, що не підвищувалась над поверхнею шкіри, мала чіткі контури і діаметр 5–15 см. В центрі еритеми первинний афект (місце присмоктування кліща). Флуктуація в ділянці гіперемії не визначалась, виділень із рани не було. Регіональний лімфаденіт, лімфангоїт відсутні. У загальному аналізі крові нормоцитоз, підвищення ШОЕ. У загальному аналізі сечі від 03.07 мікропротеїнурія, у біохімічному аналізі крові змін не було, ревмопроби негативні. Встановлений діагноз: хвороба Лайма, рання локалізована форма, ізольована мігруюча еритема правої гомілки. Бешиха правої гомілки, вторинна, еритематозно-геморагічна форма, середньотяжкого перебігу. Діагноз Лайм-борліозу підтверджений виявленням антитіл IgM до борелій (4.07.17) — 2,81 (позитивний результат — більше 1,1). У динаміці (19.07.17) спостерігалось підвищення рівня антитіл до борелій — IgM > 12 (позитивний результат — більше 1,1), IgG — 1,32 (позитивний результат — більше 1,1). Хвора отримувала таке лікування: цефтріаксон — 1,0 2 р/д в/м 15 днів, ципрофлоксацин — 0,5 2 р/д перорально 12 днів, НПЗП, антигістамінні препарати, дезінтоксикаційну терапію. На фоні лікування підвищена температура тіла в межах 37–37,5 оС зберігалась 2 доби, місцеві зміни повністю були куповані на 14-ту добу лікування. Тривалість лікування — 22 дні. Хвора була виписана в задовільному стані під спостереження лікаря поліклініки.
Висновки. Лікарям слід пам’ятати про можливі ускладнення при Лайм-бореліозі на різних стадіях розвитку хвороби, яка на сьогодні все ширше поширюється в Україні, виявляються нові збудники хвороби, які можуть перебігати у вигляді коінфекції.