Журнал «Актуальная инфектология» Том 6, №5, 2018

Актуальність. У резолюції 55-ї сесії Регіонального комітету ВООЗ було внесено завдання про елімінацію кору в Європейському регіоні як пріоритетне. Але після періоду зниження випадків кору у 2000–2006 рр. з 2008 року у Європейському регіоні щорічно спостерігають спалахи кору в окремих країнах. Починаючи з 2017 року і Україна залучилася до такого спалаху.

Мета: проаналізувати клініко-епідеміологічні особливості корової інфекції у дітей в період спалаху 2017–2018 рр. в Запорізькій області.

Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз клініко-епідеміологічних особливостей корової інфекції у 57 дітей, які отримували лікування у боксованому відділенні Обласної інфекційної клінічної лікарні м. Запоріжжя у 2017–2018 рр. Серед них було 23 (40,3 %) дівчинки, 34 (59,6 %) хлопчики. Діагноз кору встановлювали на підставі клініко-епідеміологічних даних та підтверджували лабораторним методом: визначення наявності ІgМ до вірусу кору за допомогою імуноферментного аналізу крові (ІФА) при заборі крові не раніше 5-го дня періоду висипання. Серологічне підтвердження діагнозу кору методом ІФА відбулося в 16 (28,07 %) дітей. В інших пацієнтів (41) відмічено тісний епідеміологічний зв’язок з підтвердженими випадками кору в родині чи у дитячому колективі.

Результати. Вік хворих коливався від 4 місяців до 17 років: 6 дітей (10,5 %) були віком до 1 року, 25 (43,8 %) — від 1 до 6 років, 26 (45,7 %) — старшого віку. Отже, превалювали пацієнти, які повинні були отримати хоча б одну дозу вакцини, проте більшість хворих (88 %) віком старше року не були щеплені проти кору. Аналіз клінічного перебігу кору показав, що в усіх хворих він був типовим, у 52 (91 %) — середньої тяжкості і у 5 (8,7 %) — тяжким. Госпіталізація 96 % дітей, хворих на кір, до стаціонару відбувалася на 3–5-й день від початку хвороби, тобто на перший день висипу, коли на тілі з’являлась типова плямисто-папульозна висипка. Тільки 4 % хворих дітей, які мали катаральні симптоми (риніт, кон’юнктивіт, плями Бельського — Філатова — Коплика), були госпіталізовані з осередка кору до появи висипу. Висипка у хворих дітей тривала від 4 до 6 діб, потім переходила в пігментацію в усіх хворих. У більшості хворих (50 (87,7 %)) розвинулися ускладнення: у 5 (8,8 %) — пневмонія, у 45 (78,9 %) — обструктивний бронхіт. Більше ніж у половини дітей (30 (52,6 %)) спостерігалась гепатомегалія, що в 10 (17,5 %) супроводжувалася цитолітичним синдромом і в 2 (3,5 %) — спленомегалією. У більшості хворих (35 (61,4 %)) в загальному аналізі крові спостерігалась лейкопенія (кількість лейкоцитів — до 1,2 × 10⁹/л), а в 3 (5,2 %) — лейкоцитоз з підвищенням ШОЕ та нейтрофільоз. У 8 (14,05 %) хворих на кір дітей відмічалось підвищення АЛТ від 1,2 до 2,0 і тільки у 2 — більше 3,5–3,7. Середній ліжко-день становив 13–16 діб. Усі діти, що перебували на лікуванні в інфекційному стаціонарі, були виписані з одужанням.

Висновки. В період спалаху кору хворіли діти різних вікових груп, які не мали щеплення проти кору. Підтвердження кору, особливо в дітей першого року життя, відбувалось завдяки виявленню специфічних ІgМ у крові методом ІФА.