Журнал «Актуальная инфектология» Том 6, №5, 2018

Актуальність. Останніми роками все частіше спостерігається реєстрація ускладнень на фоні медикаментозного лікування з приводу різноманітних захворювань, у тому числі інфекційних. Раніше ми спостерігали тяжкі ускладнення на фоні прийому парацетамолу у вигляді токсичних гепатитів, парацетамолу та нестероїдних протизапальних препаратів — у вигляді різноманітних алергічних реакцій, амоксиклаву — у вигляді мультиформної еритеми. На жаль, не завжди лікарі своєчасно діагностують дані ускладнення.

Мета: довести до лікарів особливості клінічних проявів рідкого ускладнення медикаментозного лікування.

Матеріали та методи. Наведені дані історії хвороби хворого, який лікувався з приводу синдрому Стівенса — Джонсона.

Результати. Хворий З., 24 р., надійшов на лікування до клініки інфекційних захворювань НВМКЦ «ГВКГ» з приводу гострого фарингіту у серпні. При надходженні пред’являв скарги на біль у горлі при ковтанні, набряк губ. З анамнезу: захворів гостро за три доби до надходження на лікування. Був оглянутий інфекціоністом, призначена антибактеріальна терапія (зіннат). У наступні дні після надходження на лікування спостерігалось підвищення температури тіла до 37,5 °С. При огляді на слизовій м’якого піднебіння, піднебінних дужках, язичку — ніжне біле нашарування. На шкірі висипань не було. Декілька збільшені губи. При аускультації легень — жорстке дихання. В ЗАК при надходженні: лейк. — 8,1 · 10⁹/л, гран. — 67 %, лімф. — 26,1 %, мон. — 6,9 %. Загальний аналіз сечі в нормі. Був встановлений діагноз: гостре респіраторне захворювання, фарингіт, середньої тяжкості. Герпетичний стоматит? Призначено: ротокан, стоматидин, декатилен, вальтрекс 500 мг 3 р/добу. Наступного дня після госпіталізації на фоні гіперемованої слизової в ротоглотці з’явились численні афти, поодинокі ерозії. Регіонарні лімфатичні вузли безболісні при пальпації. Гіперемія кон’юнктив. У подальшому температура тіла нормальна або субфебрильна, скарги на біль у роті. Додатково встановлено, що за тиждень до захворювання лікувався у стоматолога. На 6-й день лікування відмічав покращення стану, але зберігався біль при ковтанні, з’явились висипання на внутрішній поверхні стегон, шкірі мошонки (ділянки гіперемованої шкіри до 10 см в діаметрі, були в подальшому вкриті жовтуватими кірочками, різко болючими при пальпації). На слизовій у роті зменшилась кількість афт, червона кайма губ вкрита незначною кількістю сіро-жовтих нашарувань. Оглянутий дерматологом, стоматологом. Встановлений діагноз: синдром Стівенса — Джонсона, призначено: ін’єкції дексаметазону по 8–12 мг/добу з поступовим зменшенням, місцево левомеколь. Виписаний на 9-ту добу лікування зі значним покращенням (висипання та прояви стоматиту минули), на шкірі залишалась пігментація.

Висновки. Лікарям слід пам’ятати про можливі різноманітні побічні прояви медикаментозного лікування та враховувати це при повторному огляді хворих.