Журнал «Актуальная инфектология» Том 6, №5, 2018

Актуальність. В Україні іксодовий кліщовий бореліоз (ІКБ) є однією з найпоширеніших природно-осередкових інфекцій з трансмісивним шляхом передачі. Захворюваність реєструється на всіх адміністративних територіях. Розширюється ареал циркуляції збудника, на сьогодні виявлено 3274 ензоотичних території у всіх регіонах країни.

В Харківській області з початку проведення епідеміологічного нагляду захворюваність на ІКБ зросла в 100 разів (з 0,12 на 100 тис. населення у 2000 році до 10,6 на 100 тис. населення у 2018 році), виявлено 406 ензоотичних територій, у тому числі на території м. Харкова та крупних районних центрів.

Мета: оцінити інтенсивність епідемічного процесу ІКБ в умовах урбанізації на прикладі м. Харкова.

Матеріали та методи. Застосовані методи епідеміологічного та статистичного аналізу, використано дані епідеміологічного й ентомологічного моніторингу за ІКБ, проведеного ДУ «Харківський обласний лабораторний центр МОЗ України» у 2000–2017 рр. та першій половині 2018 року. Дані порівнянні з показниками м. Києва.

Результати. У Харківській області за період епідеміологічного нагляду за ІКБ (з 2000 року) при тенденції до росту показники захворюваності були нижчими за середні по Україні. Усього зареєстровано 1051 випадок захворювання. З усіх захворілих 703 (66,9 %) особи були мешканцями м. Харкова.

Було порівняно захворюваність населення міст Харкова та Києва. Показники захворюваності населення м. Харкова були на рівні середньоукраїнських показників, однак у 2015 році захворюваність на ІКБ населення м. Харкова перевищила на 36,9 % показники в Україні і становила 10,9 на 100 тисяч населення проти 7,96 на 100 тисяч населення в Україні. У районах Харківської області показники були у 1,5–3 рази нижчими. Захворюваність населення м. Києва перевищувала середньоукраїнські показники у 2,5–4,1 раза та показники у районах Київської області більше ніж у 2 рази.

Аналіз видової структури переносників та їх інфікованості показав, що на території м. Харкова домінує I.ricinus, рівень інфікованості кліщів бореліями становив 14,2 % при середньому по області 10,8 %, в окремі роки в лісопарковій зоні північно-західної частини міста показник інфікованості кліщів перевищував 30 %. У м. Києві спостерігалась більш широка видова структура іксодових кліщів, що, можливо, пов’язано із значним озеленінням території, що, в свою чергу, впливає на рівень захворюваності населення.

При розподілі за місцем інфікування встановлено, що 279 захворілих осіб (39,7 %) отримали укус кліща безпосередньо на території м. Харкова, переважно в місцях масового відпочинку населення (218 осіб). З них 66,6 % постраждали у лісопарковій зоні північно-західної частини міста (Лісопарк, П’ятихатки, Саржин Яр тощо) та 15,1 % — у районі Олексіївської лісосмуги. За останні 5 років сформувався осередок у східній частині Харкова, де інфікувалося 10 захворілих.

Звертає на себе увагу те, що стійкі осередки були виявлені в рекреаційних зонах, що знаходяться в межах крупних районних центрів Харківської області (м. Ізюм, м. Лозова, м. Люботин). Поблизу будинків та на шкільних дворах був укушений кліщами 61 захворілий.

Слід відзначити, що у лісопаркових зонах і прибудинкових територіях через цілодобове перебування людей неможливо застосування дезінсектантів, що сприяє зростанню чисельності кліщів.

Висновки. Таким чином, результати проведених досліджень показали, що в межах міст утворились активні антропургічні осередки ІКБ, що створює умови для подальшого зростання захворюваності міського населення. Більшість випадків ІКБ пов’язана з осередками, де інфікованість кліщів становить понад 15 %.

При обмеженій можливості застосування акарицидних заходів зростає значення санітарно-освітньої роботи. Також слід приділяти увагу міському ландшафтному дизайну для створення умов, несприятливих для проживання кліщів.