Журнал «Актуальная инфектология» Том 6, №5, 2018

Актуальність. Вітряна віспа є однією з найпоширеніших інфекційних хвороб дитячого віку із переважно сприятливим перебігом. Тяжкі форми й несприятливі наслідки переважно пов’язані з розвитком ускладнень. До груп ризику щодо розвитку ускладнень належать імуноскомпроментовані пацієнти та діти, народжені від матерів, які захворіли на вітряну віспу за 5 днів до пологів і через 2 дні після них. Внаслідок перенесеної вітряної віспи розвивається довічна латентна інфекція, у разі її реактивації — оперізувальний герпес.

Мета: довести до лікарів інформацію щодо випадку оперізуючого герпесу в дитини після трансплантації нирки.

Матеріали та методи. Дані медичної карти хворої дитини, яка перебувала на стаціонарному лікуванні в інфекційно-боксованому відділенні Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні.

Результати. Під нашим спостереженням в інфекційно-боксованому відділенні Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні перебувала дитина 12 років (рік після трансплантації нирки), яка надійшла на стаціонарне лікування в тяжкому, обумовленому інтоксикаційним, больовим та диспептичними синдромами стані. Об’єктивно: хода вимушена за рахунок больового синдрому в лівій нозі з іррадіацією в поперекову ділянку, міалгії, на шкірі лівої крижової ділянки та стегна по задній та передній поверхні — сверблячі, з пекучим болем везикули діаметром до 1–2 см, що виступають над поверхнею шкірі, ерозії, кірочки. З урахуванням клінічної симптоматики виставлено діагноз: гостра герпетична інфекція: оперізуючий лишай. Хронічна хвороба нирок V ступеня (хронічна ниркова недостатність ІV ступеня). Дисплазія нирок. Трансплантація нирки від родинного донора, що підтверджено при подальшому обстеженні: в сироватці крові сечовина 19,97 ммоль/л, креатинін 175,1 мкмоль/л, Varicella Zoster (3-й тип) антитіла IgM — 0,94 та антитіла IgG — більше 8. На тлі безперервної імуносупресивної терапії (медрол 8 мг на добу, сандімун неорал 125 мг двічі на добу, селлсепт 1,0 г двічі на добу) проведено лікування: ацикловір 10 мг/кг на добу (10 діб парентерально + 7 діб орально), біовен моно по 50 мл довенно 4 доби, інфузійна дезінтоксикаційна терапія в об’ємі 20 мл/кг. Протягом 7-денного лікування стан дитини прогресивно покращувався, нормалізувались функціональні показники діяльності нирок, що дозволило продовжити лікування в амбулаторних умовах.

Висновки. Даний клінічний випадок демонструє необхідність дотримання рекомендацій МОЗ України зі специфічної вакцинопрофілактики імуноскомпроментованих пацієнтів, що було відсутнім у нашому спостереженні.