Журнал «Актуальная инфектология» Том 6, №5, 2018

Актуальність. Загалом у світі, за оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я та ЮНЕЙДС, живе більше 36 млн людей із ВІЛ (ЛЖВ). Завдяки антиретровірусній терапії починаючи з 2005 року кількість смертей у зв’язку зі СНІДом у світі зменшилася на 47 %. В Україні спостерігається друга за величиною епідемія ВІЛ-інфекції в Європі. До 2030 року епідемія ВІЛ-інфекції в Україні буде розвиватися переважно за рахунок активізації статевого шляху передачі ВІЛ серед загального населення та нових випадків інфікування ВІЛ серед чоловіків, які мають секс с чоловіками (ЧСЧ). З метою відстеження прогресу в прискоренні протидії ВІЛ/СНІДу країни світу, зокрема й Україна, здійснюють моніторинг каскаду послуг для людей, які живуть з ВІЛ-інфекцією, та удосконалюють принципи і підходи ранньої діагностики цього захворювання.

Мета: оцінити інноваційні підходи національної стратегії раннього та максимально повного виявлення ЛЖВ з використанням консультування і тестування (КіТ) на ВІЛ з ініціативи медичного працівника відповідно до чинного нормативного регулювання.

Матеріали та методи. Епідеміологічний, структурно-логічний і статистичний аналіз, контент-аналіз, системний підхід. Використані бази чинних нормативно-правових документів, літературні джерела, аналітично-інформаційні матеріали щодо пріоритетів національної стратегії боротьби з ВІЛ-інфекцією та удосконалення підходів до визначення випадків ВІЛ-інфекції на прикладі використання швидких тестів.

Результати. За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, на вересень 2018 р. в Україні лише 75 % людей, які живуть з ВІЛ-інфекцією, зареєстровані і знають про свій ВІЛ-статус. У зв’язку з цим в Україні набирає все більшу актуальність КіТ із ініціативи медичного працівника. Воно передбачає проведення КіТ на ВІЛ у медичних закладах як стандартної, конфіденційної, безкоштовної процедури, яку медичний працівник рекомендує пацієнту, який звернувся в лікувально-профілактичний заклад, за наявності в пацієнта окремих станів, симптомів, захворювань, особливостей поведінки або інших передумов до проведення КіТ. Основна мета — допомога в ухваленні конкретних клінічних рішень та/або призначенні медичних втручань, для чого медичному працівнику потрібно знати ВІЛ-статус пацієнта. Здійснюється КіТ в закладах охорони здоров’я (ЗОЗ) усіх рівнів, включно з мобільними пунктами та мобільними амбулаторіями. Медичні працівники проводять консультування за спрощеною процедурою передтестового консультування — без оцінки наявних у особи ризиків інфікування ВІЛ та розробки шляхів зниження цих ризиків. Медичні працівники повинні роз’яснювати пацієнтам переваги неанонімної процедури КіТ, яка обумовлює вільний доступ особи до безкоштовних медичних послуг, пов’язаних з ВІЛ. В рамках КіТ з ініціативи медичного працівника велике значення має запровадження стратегії швидкого тестування з використанням імунохроматографії. Сучасні швидкі тести надійні та легкі у використанні, не потребують додаткового обладнання, потребують мінімальних технічних навичок, мають доступну ціну; збільшення кількості пунктів, де проводиться тестування, підвищує доступ до профілактики та інтервенцій.

Запровадження стратегії швидкого тестування за клінічними показаннями у відділеннях стаціонарів міста Києва, за даними 2018 р. експертів Міжвідомчої штаб-квартири PEPFAR щодо інноваційних моделей тестування на ВІЛ, довело, що найбільша кількість осіб, у яких було виявлено ВІЛ впродовж 2017 року, — це пацієнти, які були обстежені в закладах охорони здоров’я через наявність у них клінічних ознак ВІЛ-інфекції (код 113) — 32 % від усіх позитивних результатів тестування на ВІЛ за рік, що на 5 % більше, ніж в 2016 р. Разом із тим збільшилась питома вага виявлених нових випадків ВІЛ в стаціонарних відділеннях в 2017 році, причому за спеціалізацією відділень показник коливався від 1 % в неврологічних відділеннях до 20 и 23 % — в хірургічних і терапевтичних відділеннях.

Упродовж 2013–2017 рр. спостерігалося зростання як кількості обстежених за допомогою швидких тестів (ШТ) на ВІЛ у ЗОЗ (з 17 155 до 69 212 осіб), так і їх частки від загальної кількості осіб, обстежених на ВІЛ за допомогою ШТ (з 5,2 до 21,9 %). Аналогічна тенденція зафіксована щодо виявлених ВІЛ-позитивних осіб у ЗОЗ за допомогою ШТ — зросла кількість виявлених ВІЛ-позитивних осіб (з 425 до 1784 осіб) та їх частка від загальної кількості виявлених хворих на ВІЛ громадян України за допомогою ШТ (з 5,8 до 27,3 %).

Для поліпшення тестування швидкими тестами рекомендовано запроваджувати стандартні операційні процедури, у тому числі відповідне навчання медичного персоналу із забезпеченням компетентності тестувальника, а також управління даними із зовнішньою оцінкою якості та перевірками професійних навичок медичного працівника.

Висновки. Консультування і тестування на ВІЛ за ініціативи медичного працівника є ефективною моделлю та визначеним пріоритетом з метою максимального виявлення ВІЛ-позитивних осіб в Україні. Послуги з тестування на ВІЛ мають надаватися з урахуванням принципів добровільної згоди, конфіденційності, безкоштовності, анонімності, точності та включати зв’язок з профілактикою, медичним наглядом та лікуванням. Пріоритетними щодо тестування на ВІЛ є такі категорії населення: підлітки, ВІЛ-негативні партнери в дискордантних парах, ЧСЧ, робітники комерційного сексу, люди, які вживали наркотичні речовини з нетерапевтичною метою ін’єкційним шляхом, ув’язнені та інші особи, які перебувають у закритих закладах, трансґендерні люди, а також вагітні жінки та немовлята, які мали контакт із ВІЛ-інфекцією.