Журнал «Актуальная инфектология» Том 6, №5, 2018

Актуальність. У сучасний період, за даними Міністерства охорони здоров’я України, близько 70 % усіх клінічних рішень у медицині засновані на результатах лабораторних досліджень, а для інфекційних захворювань ця частка наближається до 100 % [Українські лабораторії працюватимуть за міжнародними стандартами. URL: http://moz.gov.ua/article/news/ukrainski-laboratorii-pracjuvatimut-za-mizhnarodnimi-standartami (дата звернення 2018)]. Останніми роками істотно переглядається соціальна значимість діагностики паразитарних хвороб. Кишкові протозоози, насамперед лямбліоз, навіть у формі носійства можуть створювати вторинні імунодефіцитні стани, посилювати епідеміологічно несприятливу ситуацію з кишкових бактеріозів, знижувати ефективність вакцинопрофілактики.

Профілактика, діагностика та лікування лямбліозу базуються на лабораторних дослідженнях, у ціні яких повинні знайти своє концентроване відбиття їх якість, соціальна значимість та економічна обґрунтованість.

Актуальність та практичне значення розв’язання цієї проблеми визначаються, по-перше, необхідністю розробки економічно обґрунтованих тарифів на медичні послуги за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, «що визначає перелік та обсяг медичних послуг (включаючи медичні вироби) та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами» [Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення: Закон України від 19.10.2017 р. № 2168-VIII. URL: https://www.apteka.ua/article/440624 (дата звернення 2018)]. Важливо зазначити, що з 1 січня 2018 року здійснюється програма державних гарантій медичного обслуговування населення для первинної медичної допомоги, а з 1 січня 2020 року ця програма буде реалізована для всіх рівнів медичної допомоги. Отже, розробка та впровадження тарифів на медичні послуги є дієвим економічним інструментом забезпечення ефективності програми медичних гарантій за всіма рівнями та видами медичного обслуговування, що також актуалізує проблему ціноутворення на лабораторні дослідження в сфері паразитології.

Мета: обґрунтування теоретико-методичних засад ціноутворення на лабораторні дослідження лямбліозу з урахуванням їх ітеративності та методів діагностики.

Результати. Ціноутворення на лабораторні дослідження лямбліозу залежить від кількох чинників. Серед них:

— метод діагностики. У сучасних лабораторіях розпізнавання найпростіших, у тому числі лямблій, проводять, використовуючи нативний мазок (НМ), оброблений розчином Люголя, і метод ефір-формалінового збагачення (ЕФЗ);

— витратність та результативність обраного методу діагностики. На практиці лабораторіями України цей критерій майже не враховується. Ціни на аналізи лабораторії «Лакмус», що застосовує метод ЕФЗ, і лабораторії «Сінево» (метод НМ) однакові — 120 грн. Більше того, хоча метод ЕФЗ є більш витратним, ціни на діагностику методом НМ у лабораторіях Astra Dia, «ДІЛА» вищі — відповідно 220 і 140 грн;

— ітеративність (повторність, кратність циклів). Річ у тім, що лабораторне дослідження лямбліозу, як будь-яка медична послуга, має певний життєвий цикл, модель якого може бути лінійною та ітеративною.

Лінійний життєвий цикл лабораторних досліджень охоплює такі стадії: одержання матеріалу — дослідження — позитивний/негативний результат.

Ітеративний життєвий цикл лабораторних досліджень лямбліозу включає декілька лінійних циклів і завершується отриманням вірогідного (позитивного/негативного) результату — верифікацією діагнозу. У сучасний період залишається дискусійним питання про кратність проведення копропротозооскопічного дослідження для верифікації лямбліозу. Одні автори вважають цілком достатнім трикратне дослідження калу, інші — до семи разів. Лабораторія «Сінево», наприклад, застосовує чотирикратне проведення дослідження.

Ітеративність діагностики лямбліозу є об’єктивною необхідністю для верифікації цього захворювання. Отже, і ціноутворення на лабораторні дослідження має стимулювати пацієнта до здійснення та оплати повторних аналізів. Але для пацієнта це додаткові витрати, що не гарантують результат.

Спираючись на дослідження Л.О. Кадельник, доцільним є визначення траєкторії ціни на лабораторні дослідження лямбліозу відповідно до їх ітеративності та мінімаксного підходу. При цьому слід сполучати декілька методів ціноутворення: ціннісний, витратний і ринковий. Ринковий метод забезпечує відповідність ціни попиту на лабораторну діагностику лямбліозу у певному регіоні чи ринковому сегменті, а також орієнтацію на ціни конкурентів.

Висновки. Ціни на лабораторні дослідження лямбліозу важливо диференціювати залежно від методу, що застосовується, та циклу діагностики.

Визначення траєкторії ціни на лабораторні дослідження лямбліозу відповідно до їх ітеративності та мінімаксного підходу дозволяє реалізувати такі цілі лабораторії:

— стимулювання пацієнтів до повторних аналізів, що є необхідним для вірогідної діагностики лямбліозу;

— компенсація витрат і забезпечення одержання певного прибутку;

— забезпечення конкурентоспроможності на ринку лабораторної діагностики лямбліозу;

— формування у пацієнтів уявлення щодо високої якості та цінності для них послуг лабораторії.