Вступ
У 1988 році на 41-й сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я (ВООЗ) була прийнята резолюція про ерадикацію поліомієліту у світі [1, 6]. Це поклало початок Глобальній ініціативі з ліквідації поліомієліту, що очолювали Всесвітня організація охорони здоров’я, національні уряди, «Ротарі Інтернешнл» [3, 7]. Завдяки їх плідній роботі перемога над хворобою стала можливою [2]. Однак, незважаючи на досягнуті успіхи, щорічно реєструються випадки завозу дикого поліовірусу на території, що тривалий час вважалися вільними від поліомієліту [5]. За наявності сприйнятливих умов, а саме низького рівня охоплення щепленнями, інтенсивних міграційних процесів, військових дій вірус має можливість поширюватися серед населення [3, 4].
В останні 5 років проблема поліомієліту знову набула надзвичайної актуальності не тільки для України, де тепер існує небезпека поширення дикого поліовірусу в разі його завозу, але й загалом для Європейського регіону ВООЗ, оскільки це ставить під загрозу статус останнього як вільного від поліомієліту [2, 3]. Така ситуація зумовлена зниженням рівня охоплення вакцинацією дитячого населення країни, зокрема, першими дозами поліомієлітної вакцини (2 дози ІПВ + 1 доза ОПВ). Цей показник знизився з > 98 % у 2007 р. до 71 % у 2011 р. та < 20 % у 2015 р. [2]. Україна є і залишатиметься підвищеною зоною ризику для Європейського регіону з поліомієліту, поки не буде відновлено належний рівень рутинної імунізації (> 95 %) та не будуть щеплені всі діти, які не отримали вчасно щеплення за віком, починаючи з 2008 р.
Важливою складовою оцінки статусу країни як території, вільної від поліомієліту, є епіднагляд за випадками гострого млявого паралічу (ГМП) серед дітей віком до 15 років, що передбачає вірусологічне обстеження таких пацієнтів із метою своєчасного виявлення дикого поліовірусу та оперативного реагування.
Мета: визначити місце ефективного епіднагляду за ГМП у дітей Запорізької області та лабораторного контролю за циркуляцією поліовірусу в умовах суттєвого зниження охоплення вакцинацією дитячого населення.
Матеріали та методи
Були проаналізовані медична документація 46 хворих на ГМП дітей до 15 років, які перебували на лікуванні в КУ «Обласна інфекційна клінічна лікарня» у 2012–2016 рр., та їх вакцинальний статус. Проводили оцінку вакцинального статусу всіх осіб, які мали контакти з хворими на ГМП, та осіб, які оточували хворого (ДУ «Запорізький обласний лабораторний центр МОЗ України»). З’ясовані дані вірусологічного контролю щодо циркуляції поліовірусів у довкіллі Запорізької області.
Статистична обробка отриманих результатів проведена методами, прийнятими в медицині.
Результати та обговорення
Аналіз охоплення вакцинацією дитячого населення за 2012–2016 роки показав поступове його зниження з досягненням мінімальних значень у першому півріччі 2015 року, коли цей показних зменшився нижче 20 %.
Ми також з’ясували (рис. 1), що у 2012 році в Запорізькій області зареєстровано 3 випадки ГМП неполіомієлітної етіології, показник захворюваності становив 1,2 на 100 тисяч при розрахунковому 2,0 на рік, у 2013 році — 7 випадків, показник захворюваності — 2,8 на 100 тисяч при розрахунковому 2,0 на рік, у 2014 році — 6 випадків, показник захворюваності — 2,4 на 100 тисяч при розрахунковому 2,0 на рік, за 2015 рік — 10 випадків, показник захворюваності — 4,02 на 100 тисяч при розрахунковому 3,0 на рік, за 2016 рік — 20 випадків, показник захворюваності — 11,3 на 100 тисяч при розрахунковому 3,0 на рік.
Отже, із 2012 року відмічене поступове зростання кількості зареєстрованих ГМП серед дітей Запорізької області з максимумом у 2016 році. На нашу думку, така тенденція вказує на наявність настороженості серед лікарів області щодо поліомієліту. Найбільша кількість зареєстрованих ГМП у 2016 році одразу після проведених турів додаткової вакцинації живою поліомієлітною вакциною підтверджує те, що в області налагоджений епіднагляд за поліомієлітом, починаючи з лікарів першого контакту.
Аналіз клініко-лабораторних даних пацієнтів із ГМП показав, що за віком пацієнти були розподілені так: від 10 міс. до 3 років — 11 дітей, від 3 до 7 років — 22, від 7 років — 13. Частіше хворих виявляли в зимово-весняний період (41 пацієнт) під час зростання захворюваності на гострі респіраторні вірусні захворювання.
Аналіз первинної медичної документації показав, що за медичною допомогою на 1-шу — 2-гу добу звернулась більшість хворих — 27 осіб, а із запізненням (на 3-тю — 4-ту добу захворювання) — 19. При направленні до стаціонару в 36 дітей було встановлено діагноз гострої респіраторної вірусної інфекції, полінейропатичного синдрому, у 6 — полінейропатії, у 4 — ГМП кінцівки.
Повідомлення про хворих були своєчасно направлені до ДЗ «Український центр з контролю та моніторингу захворювань МОЗ» у всіх випадках, терміни відбору і доставки проб для лабораторного обстеження не порушувались.
З епіданамнезу хворих було з’ясовано, що частіше (у 32 випадках) відмічався контакт із хворими на гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) напередодні хвороби, а в 6 випадках можна було припустити фекально-оральний механізм передачі. Найбільш типовим був початок захворювання з підвищення температури тіла до 38–39,5 °С, кашлю, нежитю, слабкості та головного болю. У 36 хворих відмічалися виражений больовий синдром і симетричне ураження нижніх кінцівок, –зокрема стегон, литкових м’язів та гомілковостопних, колінних суглобів, слабкість та порушення рухів у них. Проявами ГМП (огляд невролога) були обмеження рухів кінцівок, зниження м’язового тонусу, згасання сухожилкових рефлексів, позитивний синдром натягу та біль у м’язах при пальпації. Особливо відрізнялися клініко-анамнестичні дані двох дітей, у яких у подальшому було діагностовано мієліт. У цих випадках першою скаргою була м’язова слабкість у нижній кінцівці, що виникла через 2–5 днів від початку захворювання. У переважній більшості хворих раптово розвивалася кульгавість. Скарги з’являлися зранку після сну. Хода була паретичною: рекурвація колінного суглоба, звисання та ротація стопи назовні. В уражених кінцівках відмічалося зниження м’язового тонусу. Переважала мозаїчність рефлекторних змін: пожвавлення сухожилкових рефлексів на стороні ураження з наявністю в частини пацієнтів пірамідних стопних знаків у гострий період. У 3 хворих за 2 тижні відмічалися рідкі випорожнення, підвищення температури тіла не було, а в 3 пацієнтів за 2–3 дні до появи ГМП відмічені й інші диспептичні прояви: одно-дворазове блювання, біль у животі.
Диференціальну діагностику проводили з гострим міозитом, паралітичним ішіасом, травматичним плекситом, остеомієлітом та паралітичним поліомієлітом. З метою з’ясування етіологічного чинника та виключення поліомієлітної етіології ГМП всім хворим проводилося обстеження калу, а також водночас слизу з ротоглотки на поліовірус і віруси групи ГРВІ. У жодному випадку не було виділено дикий поліовірус, у 3 хворих був виділений вірус грипу, а у двох — ентеровірус, ще у 2 пацієнтів у 2016 році після турової імунізації було виділено незмінений вакцинальний поліовірус. Усі діти з ГМП мали щеплення проти поліомієліту.
За результатами клініко-лабораторних даних та вірусологічного дослідження в жодному випадку не було діагностовано поліомієліт та вакциноасоційований поліомієліт. Кінцевий діагноз у 3 випадках — «синдром Гієна — Барре», що в 1 випадку мав висхідний характер за типом Ландрі, у двох пацієнтів був діагностований мієліт.
Згідно із здійсненням постійного дослідження об’єктів довкілля (проби питної води, відкритих водойм, стічних вод) у 2014 році зі стічних вод виділено 3 неполіомієлітних ЕВ, у 2015 році в одній пробі виділений неполіомієлітний ЕВ, у 2016 році в 9 пробах стічних вод виділені поліовіруси вакцинального походження (у 5 пробах поліовіруси 1-го типу, у 3 — 2-го типу, у 1 — 3-го типу). У всіх 9 випадках у 2016 році вірусологічною лабораторією підтверджено вакцинне походження поліовірусу, що збігається з туровою вакцинацією проти поліомієліту дітей у 2015–2016 роках.
При обстеженні контактних осіб у жодному випадку не був виділений поліовірус.
Висновки
1. Робота з епідеміологічного нагляду за поширенням поліовірусу в Запорізькій області відповідає наказу МОЗ України від 12.09.2013 р. № 798.
2. На фоні поступового зниження охоплення вакцинацією проти поліомієліту з 2014 по 2016 рік реєструється збільшення кількості зареєстрованих випадків ГМП неполіомієлітної етіології.
3. У період 2015–2016 рр., коли відбувалася турова імунізація живою протиполіомієлітною вакциною, відмічений найбільший рівень випадків ГМП, частина з яких збігається з кількістю виділення вакцинальних поліовірусів.
4. Вказані дані свідчать про налагоджений епідемічний нагляд за поліомієлітом у Запорізькій області.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.