Международный эндокринологический журнал Том 13, №8, 2017
Вернуться к номеру
Пам’яті професора Петра Миколайовича Боднара
Рубрики: Эндокринология
Разделы: Страницы памяти
Версия для печати
Відійшов у вічність заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Петро Миколайович Боднар — видатний учений-ендокринолог, цілеспрямований, працьовитий і вимогливий фахівець, який усі свої сили віддав справі підготовки медиків.
П.М. Боднар народився 28 серпня 1935 року на Він–ниччині. Після закінчення школи в 1954 році вступив на лікувальний факультет Вінницького медичного інституту імені М.І. Пирогова. У 1957 році Міністерством вищої освіти СРСР був направлений у Китайську Народну Республіку для продовження навчання в Пекінському медичному інституті. У червні 1961 року П.М. Боднар успішно закінчив інститут і повернувся на батьківщину з дипломом за спеціальністю «лікувальна справа» та глибоким, досконалим знанням китайської мови й основ китайської народної медицини.
Післядипломну освіту П.М. Боднар здобував у клінічній ординатурі та аспірантурі при кафедрі терапії № 1 Київського інституту удосконалення лікарів (1961–1965). Подальша наукова діяльність П.М. Боднара пов’язана з ендокринологією. Перші кроки в цьому напрямку були зроблені в клініці Науково-дослідного інституту ендокринології та обміну речовин МОЗ УРСР (нині — ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України») під керівництвом світлої пам’яті академіка А.С. Єфімова. Наукові дослідження цього періоду були присвячені патогенезу та лікуванню діабетичних ангіопатій і продовжені в Чернівецькому медичному інституті, де П.М. Боднар працював на посаді доцента кафедри факультетської терапії з курсом ендокринології (1968–1973).
Основна діяльність П.М. Боднара тісно пов’язана з Національним медичним університетом імені О.О. Богомольця після успішного захисту в 1974 році на вченій раді Харківського медичного інституту докторської дисертації за спеціальністю «ендокринологія» на тему «Роль порушень білкового обміну в патогенезі діабетичних ангіопатій».
В університеті П.М. Боднар очолив курс ендокринології кафедри госпітальної терапії № 2 (1973), а з 1978 р. — загальноуніверситетський курс ендокринології після включення ендокринології в навчальні плани як самостійної дисципліни. У 1992 р. він очолив кафедру факультетської терапії № 2 з курсом ендокринології, що в 1994 році була реорганізована в кафедру ендокринології.
П.М. Боднару присвоєно вчене звання професора кафедри ендокринології (1982), академіка АН вищої школи України (1994).
Визначною є роль професора П.М. Боднара в організації навчально-методичного забезпечення викладання ендокринології в Україні. Під його керівництвом головна кафедра з ендокринології серед вищих медичних навчальних закладів України розробила кращі навчальні програми. У численних публікаціях, виступах на щорічних нарадах завідувачів кафедр (курсів) ендокринології були обґрунтовані методичні основи її викладання.
За участю професора П.М. Боднара видані підручники й навчальні посібники з ендокринології. Він опублікував понад 450 наукових праць. Під керівництвом П.М. Боднара підготовлено 3 докторські та 16 кандидатських дисертацій. Професор П.М. Боднар неодноразово представляв Україну на наукових конгресах у багатьох країнах світу.
У різні роки Петро Миколайович Боднар успішно поєднував наукову, педагогічну та громадську діяльність. П.М. Боднар упродовж багатьох років був членом різних спеціалізованих вчених рад терапевтичного профілю при НМУ імені О.О. Богомольця, членом редколегій провідних науково-медичних журналів: «Ендокринологія», «Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія», «Проблеми ендокринної патології», «Міжнародний ендокринологічний журнал». Його цінували та поважали співробітники й студенти університету, всі ендокринологи України.
Глибоко сумуємо разом з рідними і близькими Петра Миколайовича. Світла пам’ять про мудрого керівника, чуйну й добру людину назавжди залишиться в серцях його численних друзів, колег, учнів.
Редакційна колегія «Міжнародного
ендокринологічного журналу»