Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал Том 13, №8, 2017

Вернуться к номеру

Деякі аспекти профілактики післяопераційного рецидиву у хворих на вузлові форми зоба

Авторы: Ткачук Н.П., Білоокий В.В., Гирла Я.В.
Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

Рубрики: Эндокринология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Щорічне зростання поширеності вузлових форм зоба призводить до збільшення кількості оперативних втручань, а отже, і до зростання кількості післяопераційних ускладнень. За даними різних авторів, від 3 до 80 % хворих на вузлові форми зоба оперуються повторно з приводу рецидиву. Такий широкий діапазон може бути зумовлений у тому числі відсутністю уніфікованої системи моніторингу, прогнозування та профілактики рецидиву захворювання у післяопераційному періоді. Мета дослідження: оцінити прогностичні можливості розробленої шкали прогнозування ризику рецидиву вузлових форм зоба. Матеріали та методи. Матеріалом ретроспективного дослідження стали 100 медичних карт хворих на вузлові форми зоба. До основної (І) групи ввійшли 40 осіб, які були повторно оперовані з приводу рецидиву зоба; до порівняльної (ІІ) — 60 пацієнтів із безрецидивним перебігом захворювання. Клінічний матеріал проспективного дослідження становили 80 хворих на різні форми зоба. До основної (першої) групи було віднесено 40 хворих на вузловий зоб, у яких при виборі обсягу операції використовували шкалу прогнозування ризику рецидиву вузлових форм зоба, до порівняльної (другої) групи — 40 пацієнтів, при плануванні операції яких даною шкалою не користувалися. Результати. Проведений ретроспективний аналіз звернув увагу на те, що перше хірургічне втручання у 80 % пацієнтів із рецидивним зобом було економного характеру, тоді як для 90 % із них доцільним було виконання радикальних операцій. У 60 % хворих із безрецидивним перебігом було виконано гемі- чи тиреоїдектомію, у той час як тільки 45 % із них потребували таких операцій. При проспективному дослідженні протягом спостереження було встановлено, що в 2 пацієнтів першої групи та в 12 пацієнтів другої групи нами було відмічено рецидив захворювання. Висновки. Розроблена шкала прогнозування ризику рецидиву вузлових форм зоба є ефективним методом профілактики рецидиву вузлових форм зоба.

Актуальность. Ежегодный рост распространенности узловых форм зоба приводит к росту количества оперативных вмешательств, а следовательно, и к увеличению числа послеоперационных осложнений. По данным различных авторов, от 3 до 80 % больных с узловыми формами зоба оперируются повторно по поводу рецидива. Такой широкий диапазон может быть обусловлен в том числе отсутствием унифицированной системы мониторинга, прогнозирования и профилактики рецидива заболевания в послеоперационном периоде. Цель исследования: оценить прогностические возможности разработанной шкалы прогнозирования риска рецидива узловых форм зоба. Материалы и методы. Материалом ретроспективного исследования стали 100 медицинских карт больных с узловыми формами зоба. В основную (I) группу вошло 40 человек, которые были повторно оперированы по поводу рецидива зоба; в сравнительную (II) — 60 пациентов с безрецидивным течением заболевания. Клинический материал проспективного исследования составили 80 больных с различными формами зоба. К основной (первой) группе было отнесено 40 больных с узловым зобом, у которых при выборе объема операции использовали шкалу прогнозирования риска рецидива узловых форм зоба, к сравнительной (второй) группе — 40 пациентов, при планировании операции у которых данной шкалой не пользовались. Результаты. Проведенный ретроспективный анализ обратил внимание на то, что первое хирургическое вмешательство у 80 % пациентов с рецидивирующим зобом было экономного характера, тогда как для 90 % из них целесообразно было выполнение радикальных операций. У 60 % больных с безрецидивирующим течением была выполнена геми- или тиреоидэктомия, в то время как только 45 % из них нуждались в таких операциях. При проспективном исследовании в ходе наблюдения было установлено, что у 2 пациентов первой группы и у 12 пациентов второй группы нами был отмечен рецидив заболевания. Выводы. Разработанная шкала прогнозирования риска рецидива узловых форм зоба является эффективным методом профилактики рецидива узловых форм зоба.

Background. Annual prevalence of nodular forms of goiter leads to an increase in the number of surgeries, and therefore, to an increase of postoperative complications. According to different authors, from 3 to 80 % of patients suffering from nodular forms of goiter are operated in case of relapse. This wide range can be caused by the lack of a unified monitoring system, prediction and prevention of relapses during postoperative period. The purpose of the study: to assess the prognostic possibilities of the developed scale to predict the risk of nodular goiter relapse. Materials and methods. 100 case histories of patients suffering from nodular forms of goiter was the material for retrospective study. The main group included 40 persons operated for the second time on goiter relapse; comparison group included 60 persons without relapse. Eighty patients with different forms of goiter became a clinical material for prospective study. The main group consisted of 40 patients with nodular goiter. To choose the volume of surgery in this group, the relapse risk prognostic scale concerning nodular form of goiter was used. The comparison group included 40 patients who underwent surgery without the use of the scale. Results. The retrospective analysis conducted has drawn our attention to the fact that in 80 % of patients with relapse of goiter, the first surgery was sparing, while in 90 % of them, radical surgical would be reasonable. Hemi- or thyroidectomy were performed in 60 % of patients without relapses, while only 45 % of them required such surgery. Prospective study during observation has found that two patients from the first group and 12 patients from the second group had relapses of the disease. Conclusions. Therefore, the relapse risk prognostic scale concerning nodular forms of goiter is an effective method to prevent their relapses.


Ключевые слова

рецидивний зоб; профілактика рецидиву; шкала прогнозування

рецидивирующий зоб; профилактика рецидива; шкала прогнозирования

recurrent goiter; prevention of relapse; prognosis scale

Вступ

Згідно з найновішими дослідженнями світових і вітчизняних медичних центрів поширеність вузлових форм зоба протягом останніх 30 років продовжує невпинно зростати [1–4]. За даними Все–світньої організації охорони здоров’я, поширеність клінічно безсимптомних вузлів в щитоподібній залозі (ЩЗ) у йододефіцитних регіонах світу залежно від тяжкості йодного дефіциту досягає від 20 до 76 % серед популяції, а в районах з достатньою кількістю йоду — 4–7 % осіб [5]. За оцінками American Thyroid Association, кількість хворих на вузлові форми зоба за десять років постійно зростає на 3,8–4,2 % [6]. 
Хірургічне втручання є одним із найбільш поширених методів лікування вузлових форм зоба, однак клініцисти дедалі частіше звертають увагу на віддалені наслідки операцій на ЩЗ. За різними даними, залежно від обсягу первинної операції, регіонального статусу йодного дефіциту і тривалості спостереження від 0,3 до 21,5 % [7] та навіть від 3 до 80 % [8, 9] хворих на вузлові форми зоба оперуються повторно у зв’язку із рецидивом захворювання. Така варіабельність може бути зумовлена в тому числі і відсутністю єдиної думки щодо патогенетичної і патоморфологічної форми рецидивного зоба, його етіо–логії та факторів розвитку, що й обумовлює відсутність уніфікованої системи профілактики [10–12].
Мета дослідження — оцінити прогностичні можливості шкали прогнозування рецидиву вузлових форм зоба.

Матеріали та методи

Матеріал ретроспективного дослідження — медичні карти хворих на вузлові форми зоба, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Чернівецької обласної клінічної лікарні впродовж 2004–2016 рр. Для досягнення однорідності груп пацієнтів критеріями включення у дослідження були жіноча стать, гістологічне підтвердження доброякісної патології ЩЗ. Критерієм виключення було підтвердження злоякісності при патогістологічному дослідженні. Виділено 40 осіб, які в період від 2 до 10 років після первинної операції були повторно оперовані з приводу рецидиву зоба, — основна (І; n = 40) група, та 60 пацієнтів із безрецидивним перебігом захворювання впродовж 14 років після оперативного втручання, які ввійшли в порівняльну (ІІ; n = 60) групу. В процесі аналізу цих груп пацієнтів враховувались дані, що входять до шкали прогнозування ризику рецидиву вузлових форм зоба (табл. 1) (Патент № 99332 UA. МПК G09B 23/28; A61B 10/00. Заявл. 31.12.14; Опуб. 25.05.15; Бюл. 10). Оцінку проводили згідно з табл. 1, виходячи з показників тестованого хворого, за арифметичною сумою балів. Максимальна сума за даною шкалою становить 9, мінімальна — 0 балів. Групу ризику становлять пацієнти з оцінкою ≥ 5 балів.
Клінічний матеріал проспективного дослідження становили 80 хворих на різні форми зоба, які були оперовані за період 2013–2014 рр. Основну (першу) групу утворили 40 хворих на вузловий зоб, у яких при виборі обсягу операції використовували шкалу прогнозування ризику рецидиву вузлових форм зоба, порівняльну (другу) групу становили 40 пацієнтів, при плануванні операції яких даною шкалою не користувалися.
Усім пацієнтам проведено стандартні клінічні (збір скарг та анамнезу захворювання, фізикальне обстеження), лабораторні (загальний аналіз крові, сечі, біохімічний аналіз крові, коагулограма, іонограма) та інструментальні методи дослідження (ультразвукове дослідження (УЗД), тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія, сцинтиграфія).
Лабораторні дослідження тиреоїдного статусу проводилися імунохімічним методом з електрохемілюмінесцентною детекцією (ECLIA) за допомогою тест-системи Roche Diagnostics (Швейцарія) та методом імуноферментного аналізу, аналізатор ELISA. УЗД ЩЗ проводили в обласному діагностичному центрі м. Чернівців на апараті фірми Toshiba SAL-35A. Розміри часток ЩЗ та перешийка (довжина, товщина, ширина, об’єм (см3) визначали за методом Brunn. Крім цього, досліджували наявність об’ємних утворень, їх ехогенність, ехоструктуру, форму та контури. Сцинтиграфічне дослідження ЩЗ проводилося в рентгенодіагностичному відділенні Чернівецької обласної клінічної лікарні в гамма-камері МВ-9200 через 30–60 хв після внутрішньовенного введення радіофармпрепарату натрію пертехнетату із розрахунку 1 МБк/кг маси тіла.
Статистична обробка даних — за допомогою комп’ютерних програм Excel 7.0 та Statgraphics Plus 5.1 Enterprise edition.
При виконанні роботи дотримувалися загальноприйнятих світових і вітчизняних норм здійснення досліджень у галузі біології та медицини, а саме: основних вимог Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964–2000), Ванкуверської конвенції (1979, 1994) про біомедичні експерименти та всіх законодавчих актів, що діють на території України. Усі хворі дали письмову згоду на здійснення розробленого плану обстеження та лікування.

Результати

При зіставленні результатів обстеження з медичних карт стаціонарних хворих обох груп з показниками прогностичної шкали нами було встановлено, що 90 % хворих основної (І) групи та 45 % дослідної (ІІ) групи належали до групи ризику рецидиву вузлових форм зоба. Хірургічне втручання у 80 % пацієнтів І групи було економного характеру, тоді як для 90 % із них доцільним було виконання радикальних операцій. У 60 % хворих ІІ групи було виконано гемі- чи тиреоїдектомію залежно від локалізації патологічних утворень, у той час як тільки 45 % із них потребували таких операцій.
З метою підтвердження ефективності застосування означеної шкали нами було проведено проспективне дослідження та порівняння віддалених результатів хірургічного лікування хворих на вузлові форми зоба. Всім пацієнтам першої групи, які згідно із шкалою прогнозування належали до групи ризику, ми виконували тиреоїдектомію при двобічному розташуванні вузлів і гемітиреоїдектомію з субтотальною резекцією контралатеральної частки за умови однобічного ураження. У хворих, які не належали до групи ризику, менші за обсягом хірургічні втручання виконувалися залежно від характеру змін у тканині ЩЗ та локалізації вузлових утворень згідно з даними сонографічного дослідження: однобічну гемітиреоїдектомію чи субтотальну резекцію обох часток ЩЗ. Протягом двох-трьох років після виконаного оперативного втручання всім хворим проводили моніторинг тиреоїдного статусу з його корекцією шляхом замісної гормональної терапії за загальноприйнятою схемою при необхідності та ультразвукове обстеження ЩЗ. 
Протягом спостереження в 2 пацієнтів першої групи та в 12 пацієнтів другої групи нами відзначено рецидив захворювання у вигляді появи нових вузлових утворень та істотного збільшення об’єму резидуальної тиреоїдної тканини (табл. 2).

Обговорення

Більшість дослідників погоджується, що основною причиною рецидиву вузлових форм зоба є недостатній обсяг первинної операції [13–17]. Але деякі науковці вважають тиреоїдектомію вимушеним кроком, а не операцією вибору, яка інвалідизує пацієнтів, спричиняючи гіпотиреоз із необхідною пожиттєвою замісною гормонотерапією [18, 19]. Відомим у літературі є факт: радикальніша операція — менший ризик рецидиву та гіпотиреоз; щадна операція — більший ризик рецидиву та менш виражений гіпотиреоз [20–22]. Зарубіжні джерела описують методи прогнозування рецидиву хвороби Грейвса [23–26], серед яких прогностичні шкали, однак для еутиреоїдних форм зоба описані лише окремі фактори ризику.
Обґрунтованою є перспектива подальших досліджень щодо вдосконалення даного методу з метою збільшення точності прогнозування рецидиву вузлових форм зоба, оскільки більш тривалий період спостереження може вплинути на результати. З цієї причини спостереження за даними пацієнтами продовжується, і в майбутньому будуть збиратися та аналізуватися додаткові дані.

Висновки

Запропонована шкала є перспективним методом прогнозування ризику рецидиву вузлових форм зоба. Переваги методу: об’єктивність та простота використання, метод не потребує проведення важкодоступних досліджень. 
Виявлення груп пацієнтів із потенційним ризиком рецидиву вузлових форм зоба в передопераційному періоді та можливість запобігання рецидиву у даних пацієнтів: хірургічним шляхом під час операції та медикаментозними засобами в післяопераційному періоді.
Безумовним фактором ризику розвитку рецидиву вузлових форм зоба, на нашу думку, є неправильно обраний обсяг операційного втручання. 
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.

Список литературы

1. Temporal Changes in Thyroid Nodule Volume: Lack of Effect on Paranodular Thyroid Tissue Volume / G. Giorgio, B. Rocco, L. Giuseppe et al. // Thyroid. — 2017. — Vol. 27, № 11. — P. 1378-1384. — doi: 10.1089/thy.2017.0201.
2. The natural history of benign thyroid nodules / C. Durante, G. Costante, G. Lucisano et al. // The Journal of the American Medical Association. — 2015. — Vol. 313, № 9. — P. 926-935. — doi: 10.1001/jama.2015.0956.
3. Baloch Z.W. Current role and value of fine-needle aspiration in nodular goiter / Z.W. Baloch, V.A. LiVolsi // The Journal of Clinical Endocrinology and Metabolism. — 2014. — Vol. 28, № 4. — Р. 531-544. — doi: 10.1016/j.beem.2014.01.010.
4. Contrast-enhanced sonography of thyroid nodules / J. Jiang, L. Huang, H. Zhang, W. Ma, X. Shang, Q. Zhou, Y. Gao, S. Yu, Y. Qi // Journal of Clinical Ultrasound. — 2015. — Vol. 43, № 3. — Р. 153-56. — doi: 10.1002/jcu.22240.
5. Pathology and the Surgical Management of Goitre in an Endemic Area Initiating Supplementary Iodine Nutrition / J.C. Dakubo, S.B. Naaeder, Y. Tettey, R.K. Gyasi // West African Journal of Medicine. — 2013. — Vol. 32, № 1. — Р. 45-51.
6. American Thyroid Association statement on optimal surgical management of goiter / A.Y. Chen, V.J. Bernet, S.E. Carty, T.F. Davies, I. Ganly, W.B. Inabnet, A.R. Shaha // Thyroid. — 2014. — Vol. 24, № 2. — Р. 181-9. — DOI: 10.1089/thy.2013.0291.
7. Цуркан А.Ю. Современные подходы к лечению рецидивного зоба / А.Ю. Цуркан // Вестник новых медицинских технологий. — 2013. — Т. 20, № 2. — С. 254-257.
8. Віддалені результати хірургічного лікування добро–якісної вогнищевої патології щитоподібної залози / Ю.М. Таращенко, М.Ю. Болгов, О.М. Іванова, В.Б. Герасименко, З.Н. Бойко // Міжнародний ендокринологічний журнал. — 2015. — № 3(67). — С. 133-139.
9. Is hemithyroidectomy a rational management for benign nodular goitre? A Multicentre Retrospective Single Group Study / W. Attaallah, S. Erel, N.Z. Canturk [et al.] // The Netherlands Journal of Medicine. — 2015. — Vol. 73, № 1. — Р. 17-23.
10. Rayes N. The surgical treatment of bilateral benign nodular goiter. Balancing Invasiveness With Complications / N. Rayes, D. Seehofer, P. Neuhaus // Deutsches Ärzteblatt International. — 2014. — Vol. 111, № 10. — Р. 171-178. — doi: 10.3238/arztebl.2014.0171.
11. Unilateral thyreoidectomy for the treatment of benign multinodular goiter / P.S. Bauer, S. Murray, N. Clark, D.S. Pontes, R.S. Sippel, H. Chen // Journal of Surgical Research. — 2013. — Vol. 184. — Р. 541-548. — doi: 10.1016/j.jss.2013.04.045.
12. Elevated serum thyroid-stimulating hormone is associated with decreased anti-Müllerian hormone in infertile women of reproductive age / K. Kuroda, T. Uchida, S. Nagai, R. Ozaki, T. Yamaguchi, Y. Sato, S. Takeda // Journal of assisted reproduction and genetics. — 2015. — Vol. 32, № 2. — Р. 243-247. — doi:10.1007/s10815-014-0397-7.
13. A fifteen year experience of total thyroidectomy for the management of simple multinodular goitres in a low medium income country / A.O. Afolabi, O.O. Ayandipo, O.O. Afuwape, O.A. Ogundoyin // South African Journal of Surgery. — 2016. — Vol. 54, № 4. — Р. 40-45.
14. Karthikeyan P. Retrospective Analysis of Thyroidectomy Cases in a Tertiary Care Hospital / P. Karthikeyan, S. Muthu // International journal of scientific study. — 2017. — Vol. 5, № 1. — Р. 50-52. — doi: 10.17354/ijss/2017/153.
15. Cappellani A. Total Thyroidectomy: the first, the best. The recurrent goiter issue / A. Cappellani, A. Zanghì, F. Cardì // Clin. Ter. — 2017. — Vol. 168, № 3. — Р. 194-198. — doi: 10.7417/T.2017.2005.
16. Intra-capsular total thyroid enucleation versus total thyroidectomy in treatment of benign multinodular goiter. A prospective randomized controlled clinical trial / A.M. Sewefy, A. Tohamy, T.M. Esmael, A.M. Atyia // International Journal Of Surgery. — 2017. — Vol. 45. — Р. 29-34. — doi: 10.1016/j.ijsu.2017.07.074.
17. Bilateral benign multinodular goiter: What is the adequate surgical therapy? A review of literature / C. Mauriello, G. Marte, A. Canfora et al. // International Journal of Surgery. — 2015. — Vol. 36, № 4. — Р. 7-12. — doi: 10.1016/j.ijsu.2015.12.041.
18. The management of thyroid nodules: a retrospective analysis of health insurance data / R. Wienhold, M. Scholz, J.R. Adler, C. Günster, R. Paschke // Deutsches Ärzteblatt International. — 2013. — Vol. 110, № 49. — P. 827-834. — doi: 10.3238/arztebl.2013.0827.
19. Quality of life after thyroidectomy in patients with nontoxic nodular goiter: A prospective cohort study / J.R. Sorensen, T. Watt, P. Cramon, H. Dossing, L. Hegedus, S.J. Bonnema, C. Godballe // Head And Neck-Journal For The Sciences And Specialties Of The Head And Neck. — 2017. — Vol. 39, № 11. — Р. 2232-2240. — doi: 10.1002/hed.24886.
20. Anbalagan P. A Study of post-operative complications of thyroid surgery / P. Anbalagan, S. Manikannan, A.M.I. Khan // Journal of Evolution of Medical and Dental Sciences. — 2017. — Vol. 6, № 5. — Р. 413-418. — doi: 10.14260/Jemds/2017/92.
21. Raj Madan Karthik M.R. Comparative study-outcome of subtotal thyroidectomy vs total thyroidectomy for multinodular goitre / M.R. Raj Madan Karthik, Akmal // Journal of Evolution of Medical and Dental Sciences. — 2016. — Vol. 5, № 46. — Р. 2948-2954. — doi: 10.14260/jemds/2016/665.
22. Bilateral benign multinodular goiter: What is the adequate surgical therapy? A review of literature / Mauriello C., Marte G., Canfora A. et al. // International Journal of Surgery. — 2016. — Vol. 28, № 1. — P. 7-12. — doi: 10.1016/j.ijsu.2015.12.041.
23. Gender influences the clinical presentation and long-term outcome of graves disease / F. Magri, F. Zerbini, M. Gaiti, V. Capelli, A. Ragni, M. Rotondi, L. Chiovato // Endocrine Practice. — 2016. — Vol. 22, № 11. — P. 1336-1342. — doi: 10.4158/EP161350.OR.
24. Predicting the Risk of Recurrence Before the Start of Antithyroid Drug Therapy in Patients With Graves’ Hyperthyroi–dism / X.G. Vos, E. Endert, A.H. Zwinderman, J.G.P. Tijssen, W.M. Wiersinga // Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. — 2016. — Vol. 101, № 4. — Р. 1381-1389. — doi: 10.1210/jc.2015-3644.
25. External validation of the GREAT score to predict relapse risk in Graves’ disease: results from a multicenter, retrospective study with 741 patients / T. Struja, M. Kaeslin, F. Boesiger et al. // European Journal of Endocrinology. — 2017. — Vol. 176, № 4. — Р. 413-419. — doi: 10.1530/EJE-16-0986.
26. Can we predict relapse in Graves’ disease? Results from a systematic review and meta-analysis / T. Struja, H. Fehlberg, A. Kutz, L. Guebelin, C. Degen, B. Mueller, P. Schuetz // European Journal of Endocrinology. — 2017. — Vol. 176, № 1. — Р. 87-97. — doi: 10.1530/EJE-16-0725.

Вернуться к номеру