Журнал «Актуальная инфектология» 3 (12) 2016
Вернуться к номеру
Клинико-морфологическая характеристика гриппа А(H1N1)pdm в эпидемическом периоде 2015–2016 гг. у лиц пожилого возраста
Авторы: Домашенко О.Н., Слюсарь Е.А., Синяков К.Е., Алексеева Е.C., Вакуленко С.В.
Центральная городская клиническая больница № 1, г. Донецк
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Мета дослідження: вивчити клінічний перебіг грипу A(H1N1), грипозної пневмонії, патоморфологічні зміни в легенях в осіб похилого віку в періоді 2015–2016 рр. Матеріал і методи. В епідемічний період 2015–2016 рр. у ЦМКЛ № 1 м. Донецька під наглядом перебувало 36 хворих на грип А(H1N1) у віці 60–84 років (чоловіків — 24, жінок — 12). У 24 хворих (66,7 %) діагностовано грип з пневмонією. У 33,3 % діагноз грипу А(H1N1) був підтверджений серологічним методом (реакцією гальмування гемаглютинації), у 63,9 % — дослідженням полімеразної ланцюгової реакції, у тому числі у 87,5 % померлих пацієнтів. Результати дослідження. У всіх пацієнтів протягом 5 років до захворювання були відсутні вказівки на вакцинацію проти грипу. На 5–9-й день хвороби госпіталізовано 66,7 % хворих, 1 пацієнтка (2,8 %) надійшла до відділення через 2 тижні від початку захворювання. У 41,7 % хворих неускладненим грипом спостерігався виражений синдром інтоксикації з першої доби захворювання. Загальна тривалість гарячки становила 8,7 ± 2,6 дня. Усі літні пацієнти з неускладненим грипом одужали. У 24 хворих (66,7 %) встановлено діагноз «грип з пневмонією». У 36,1 % пацієнтів пневмонія мала тотальний або субтотальний характер, ускладнений дихальною недостатністю II–III ступеня. Противірусне лікування осельтамівіром (Tamiflu) пацієнти на грип та грипозну пневмонію не отримували через відсутність препарату в аптечній мережі в умовах локального збройного конфлікту. Антибактеріальна терапія включала внутрішньовенне введення меропенему, захищені цефалоспорини III покоління, респіраторні фторхінолони, макроліди в звичайних дозах. Оксигенотерапія була обов’язковою умовою комплексної терапії хворих на грипозну пневмонію через лицьову маску, герметичну маску з резервуарним мішком, через герметичну маску з опорою видиху (позитивний тиск кінця видиху), неінвазивну штучну вентиляцію легенів. Патогенетична терапія включала рестриктивний тип інфузійної терапії, була спрямована на купірування набряку легенів і респіраторного дистрес-синдрому, корекцію анемії, артеріального тиску і рівня глюкози, призначення бронхомуколітиків. Серед обстежених 36 хворих похилого віку на грипозну пневмонію померли 16 (летальність — 44,4 %). Висновки. Летальність від грипозної пневмонії в осіб похилого віку в регіоні локального збройного конфлікту характеризувалася високим показником внаслідок відсутності вакцинації проти грипу і противірусної терапії, пізнього звернення за медичною допомогою, а також наявності тяжких хронічних фонових захворювань.
Цель исследования: изучить клиническое течение гриппа A(H1N1), гриппозной пневмонии, патоморфологические изменения в легких у лиц пожилого возраста в периоде 2015–2016 гг. Материал и методы. В эпидемический период 2015–2016 гг. в ЦГКБ № 1 г. Донецка под наблюдением находилось 36 больных гриппом А(H1N1) в возрасте 60–84 лет (мужчин — 24, женщин — 12). У 24 заболевших (66,7 %) диагностирован грипп с пневмонией. У 33,3 % диагноз гриппа А(H1N1) подтвержден серологическим методом (реакцией торможения гемагглютинации), у 63,9 % — исследованием полимеразной цепной реакции, в том числе у 87,5 % умерших пациентов. Результаты исследования. У всех пациентов на протяжении 5 лет до заболевания отсутствовали указания на вакцинацию против гриппа. На 5–9-й день болезни госпитализированы 66,7 % больных, 1 пациентка (2,8 %) поступила в отделение через 2 недели от начала заболевания. У 41,7 % больных неосложненным гриппом наблюдался выраженный синдром интоксикации с первых суток заболевания. Длительность лихорадки составила 8,7 ± 2,6 дня. Все пожилые пациенты с неосложненным гриппом выздоровели. У 24 больных (66,7 %) установлен диагноз «грипп с пневмонией». У 36,1 % пациентов пневмония имела тотальный или субтотальный характер, осложненный дыхательной недостаточностью II–III степени. Противовирусное лечение осельтамивиром (Tamiflu) пациенты с гриппом и гриппозной пневмонией не получали из-за отсутствия препарата в аптечной сети в условиях локального вооруженного конфликта. Антибактериальная терапия включала внутривенное введение меропенема, защищенные цефалоспорины III поколения, респираторные фторхинолоны, макролиды в обычных дозах. Оксигенотерапия была обязательным условием комплексной терапии больных гриппозной пневмонией через лицевую маску, герметическую маску с резервуарным мешком, через герметическую маску с опорой выдоха (положительное давление конца выдоха), неинвазивную искусственную вентиляцию легких. Патогенетическая терапия включала рестриктивный тип инфузионной терапии, была направлена на купирование отека легких и респираторного дистресс-синдрома, коррекцию анемии, артериального давления и уровня глюкозы, назначение бронхомуколитиков. Из обследованных 36 больных пожилого возраста с гриппозной пневмонией умерли 16 (летальность — 44,4 %). Выводы. Летальность от гриппозной пневмонии у лиц пожилого возраста в регионе локального вооруженного конфликта характеризовалась высоким показателем вследствие отсутствия вакцинации против гриппа и противовирусной терапии, позднего обращения за медицинской помощью, а также наличия тяжелых хронических фоновых заболеваний.
The objective of the study is to investigate clinical progression of influenza A(H1N1), influenzal pneumonia, pathomorphological pulmonary changes in the lungs in elderly persons in 2015–2016. Materials and methods. During 2015–2016 epidemic period 36 patients suffering from influenza А(H1N1) aged of 60–84 years old (24 male and 12 female patients) were attended to the Donetsk Central Municipal Clinical Hospital № 1. Influenza with pneumonia was diagnosed in 24 patients (66.7 %). In 33.3 % the diagnosis of influenza А(H1N1) was confirmed by viral serology testing (hemagglutination-inhibition test), in 63.9 % — by the polymerase chain reaction method, including 87.5 % of deceased patients. Research findings. During 5 years prior to the disease there was no history of influenza vaccination in all patients. On the 5–9th sick day 66.7 % of the patients were hospitalized, 1 female patient (2.8 %) was admitted to the department in 2 weeks after the disease onset. Apparent intoxication syndrome was observed from the first day of the disease in 41.7 % of patients with uncomplicated influenza. The duration of fever was 8.7 ± 2.6 days. All elderly patients with uncomplicated influenza recovered. Influenza complicated by pneumonia was diagnosed in 24 patients (66.7 %). In 36.1 % of patients pneumonia was total or subtotal, complicated by respiratory failure of II–III degree of severity. Patients suffering from influenza and influenzal pneumonia did not receive antiviral treatment with oseltamyvirum (Tamiflu) due to the lack of this medicinal product in the pharmacy network under the conditions of the local armed conflict. Antibacterial therapy included intravenous meropenum, protected 3rd generation cephalosporins, respiratory fluoroquinolones, macrolides in usual dosages. Oxygen therapy was an indispensable condition for the complex treatment of patients with influenzal pneumonia via a facemask, airtight reservoir bag mask, airtight positive end-expiratory pressure support mask (PEEP), non-invasive ventilation. Pathogenetic therapy included a restrictive type of infusion therapy, focused on relief of pulmonary edema and respiratory distress syndrome, correction of anemia, blood pressure and glucose levels, and administration of bronchial mucolytics. Sixteen of 36 elderly patients with influenzal pneumonia died (case fatality rate was 44.4 %). Conclusion. Influenzal pneumonia mortality in elderly persons within the area of the local armed conflict was characterized by a high rate due to the lack of influenza vaccination and antiviral therapy, late presentation, as well as the presence of severe chronic background diseases.
грип А(Н1N1), пневмонія, літні особи
грипп А(Н1N1), пневмония, пожилые лица
influenza А(Н1N1), pneumonia, elderly persons
Статья опубликована на с. 74-77