Журнал «Актуальная инфектология» 2 (11) 2016
Вернуться к номеру
Етіологічна структура нейроінфекцій у клініці дитячих інфекційних хвороб м. Києва
Авторы: Марков А.І., Євтушенко В.В. - Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ, Україна; Київська міська дитяча клінічна інфекційна лікарня, м. Київ, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Статтю опубліковано на с. 148-149
Резюме. Проведений аналіз етіологічної структури, перебігу 112 випадків гострих нейроінфекцій у дітей, які проходили лікування в клініці дитячих інфекцій м. Києва протягом 2014–2015 років.
Ключові слова: нейроінфекції, менінгіт, енцефаліт, енцефаломієліт, діти.
Вступ. Інфекційні ураження центральної нервової системи можуть охоплювати мозкові оболонки (менінгіт) та/або речовину головного мозку (енцефаліт, менінгоенцефаліт). У деяких випадках у процес залучається спинний мозок (мієліт, енцефаломієліт) та периферичні нерви (енцефаломієлонейропатія).
Збудниками менінгітів звичайно стають бактерії (гнійний, бактеріальний менінгіт) та віруси (серозний, асептичний, вірусний менінгіт). За опублікованими даними, майже 90 % бактеріальних менінгітів у дитячому віці викликаються трьома збудниками: менінгококом, пневмококом та гемофільною паличкою. У структурі вірусних менінгітів домінують ентеровіруси, герпесвіруси, віруси епідемічного паротиту та кору. Унаслідок широкого впровадження останніми роками вакцинації проти бактеріальних збудників у багатьох країнах спостерігається суттєве зменшення питомої ваги гнійних менінгітів.
Причинами енцефалітів, енцефаломієлітів переважно є віруси (герпесвіруси, ентеровіруси, арбовіруси, міксовіруси, вірус варицелла зостер (VZV) та ін.). До того ж розвиток захворювання можливий унаслідок як прямого ураження, так через імуноопосередкований механізм (постінфекційний енцефаліт).
Гострі нейроінфекції в дітей характеризуються переважно тяжким перебігом, високим рівнем ускладнень і несприятливих наслідків. У патогенезі розвитку ускладнень можуть відігравати роль безпосереднє ушкодження місцевим запальним процесом або токсичний вплив (екзо-, ендотоксини, медикаменти), гіпоксично-ішемічне ураження при регіонарних та системних розладах гемодинаміки, порушеннях дихальної функції.
Мета роботи — провести етіологічний аналіз збудників гострих нейроінфекцій у дітей.
Матеріали та методи. Проведений ретроспективний аналіз історій хвороби дітей, які проходили стаціонарне лікування на клінічній базі кафедри дитячих інфекційних хвороб НМУ ім. О.О. Богомольця з приводу гострих нейроінфекцій протягом 2014–2015 років.
Результати дослідження та обговорення. Протягом 2014–2015 рр. у відділеннях Київської міської дитячої клінічної інфекційної лікарні проходили лікування 112 хворих із нейроінфекціями. Медіана віку становила 6 р. 11 міс. (від 6 днів до 18 років). Хлопчиків було 66 (58,9 %), дівчаток — 46 (41,1 %).
Для уточнення етіології захворювання у всіх хворих на гнійний менінгіт застосовували бактеріоскопічний та бактеріологічний методи, тест на антигени (латекс-тест). Пацієнтам з енцефалітами та енцефаломієлітами проводилося МРТ-дослідження головного/спинного мозку, серологічні та ПЛР-тести, за показаннями — електроміографія. Рутинна етіологічна розшифровка при серозних менінгітах не проводилась.
Серед 112 хворих у 88 (78,6 %) було встановлено діагноз менінгіту, у т.ч. бактеріальний менінгіт було діагностовано в 53 пацієнтів (47,3 %), серозний (вірусний) менінгіт — у 35 дітей (31,3 %). У 17 хворих (15,2 %) установлено діагноз енцефаліту, енцефаломієліту/енцефаломієлополінейропатії — у 7 пацієнтів (6,3 %). Етіологія була розшифрована в 43 (38,4 %) хворих.
Етіологічний чинник при бактеріальних менінгітах був визначений у 58,5 % випадків. Менінгококова етіологія спостерігалася в 26 хворих (49,1 %), пневмококова — у 4 випадках (7,5 %), менінгіт, викликаний E.coli, — в 1 випадку (1,9 %). У 22 випадках (41,5 %) збудника встановити не вдалося. Серед менінгококів у 10 випадках (38,5 %) визначався серотип С, серотип В — у 7 випадках (26,9 %), у 4 — W135 (15,4 %), у 5 (19,2 %) — серотип не встановлений.
Серед серозних менінгітів у 94,3 % випадків етіологічний агент не визначений, в 1 пацієнта (2,9 %) підтверджена HSV-етіологія (вірус простого герпесу), а також в 1 випадку (2,9 %) — ентеровірусна. Серед 17 хворих на енцефаліт у 4 виявлено HSV-етіологію (23,5 %), EBV-етіологію — в 1 випадку (5,9 %), VZV-етіологію — у 4 пацієнтів (23,5 %), і в 8 дітей (47,1 %) не вдалося встановити збудника. Енцефаломієлонейропатія в 1 випадку (14,3 %) асоціювалася з активною HSV-інфекцією, ще в 1 (14,3 %) — із неполіомієлітною ентеровірусною інфекцією, в інших випадках збудник залишився недіагностованим.
Висновки. Серед інфекційних уражень нервової системи в дітей переважають менінгіти. Більшість менінгітів мають бактеріальну етіологію. В етіологічній структурі бактеріальних менінгітів домінують менінгококи, зокрема серотипи В та С. Серед збудників енцефалітів найчастіше виявляються HSV 1/2 та VZV.