Журнал «Актуальная инфектология» 2 (11) 2016
Вернуться к номеру
Характеристика та деякі особливості перебігу ускладнень кору у дорослих
Авторы: Голуб А.П., Дуда О.К., Окружнов М.В. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна; Волевач Л.О., Дударь Д.М., Даневський В.О. - Міська клінічна лікарня № 4, м. Київ, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Статтю опубліковано на с. 144-145
Вступ. Кір у дорослих має переважно тяжкий перебіг із вираженим інтоксикаційним синдромом і розвитком різноманітних ускладнень, які можуть виникати у будь-який період хвороби. У період з 2005 по 2008 р. спостерігалось збільшення захворюваності на кір у м. Києві, насамперед серед підлітків і дорослого населення.
Мета роботи — вивчити особливості перебігу та ускладнень кору у дорослих.
Матеріали та методи. На клінічній базі кафедри інфекційних хвороб НМАПО імені П.Л. Шупика, м. Київ, з 2005 по 2013 р. було проліковано 1368 хворих на кір. Діагноз кору був встановлений на підставі епідеміологічних даних, характерних клінічних проявів захворювання і підтверджений шляхом визначення анти-IgM до вірусу кору методом ІФА у сироватці крові, на момент госпіталізації хворих у стаціонар. Дослідження сироватки крові проводилось у міській СЕС м. Києва.
Результати. У переважної більшості хворих перебіг хвороби був середньої тяжкості або тяжкий. Найбільша кількість хворих відзначена у віковій групі від 15 до 29 років — 916 (67,0 %), 30–39 р. — 297 (22,0 %), 40–55 р. — 143 (10,4 %) та 55–60 р. — 12 (0,9 %).
Ускладнені форми кору спостерігались у 432 (31,6 %) хворих. Слід зазначити, що виникнення ускладнень кору можливо у будь-якому періоді хвороби. Серед хворих із ускладненим перебігом кору був один летальний випадок: у хворої з негоспітальною двобічною пневмонією на фоні туберкульозного ураження легень.
Найчастіше реєструвались такі ускладнення: реактивний панкреатит — у 238 (55 %) хворих, гострий гнійний трахеобронхіт — 88 (20,4 %), негоспітальна пневмонія — 45 (10,4 %), гострий гепатит — 18 (4,2 %), гострий отит — у 14 (3,2 %); рідше зустрічались гострий гнійний гайморит — в 11 (2,5 %), ентерити — 5 (1,2 %), а також спонтанний пневмоторакс — 1 (0,2 %), гострий апендицит — в 1 (0,2 %).
До ускладнень кору, що, за даними літератури, частіше зустрічаються у дітей молодшого віку і дуже рідко можуть виникати у дорослих, належать медіастинальна емфізема та підшкірна емфізема, що пов’язані з розвитком спонтанного пневмотораксу. Вірус кору в поєднанні з вторинною бактеріальною мікрофлорою може спричинити розвитку гострого апендициту. Це ускладнення більш характерно для дітей, але також може виникати у дорослих на фоні вторинного імунодефіциту та порушення мікроциркуляції стінки апендиксу. Отже, вищевказані ускладнення небезпечні для життя як дітей, так і дорослих та потребують невідкладної спеціалізованої медичної допомоги.
До тяжких ускладнень кору зараховують ураження центральної нервової системи: менінгіти — у 6 (1,4 %) хворих, менінгоенцефаліти — у 4 (0,9 %), менінгоенцефаломієлополірадикулоневрит — у 2 (0,4 %). Клінічні прояви ураження центральної нервової системи виявлялись у вигляді менінгеального синдрому, вогнищевої симптоматики. У деяких випадках мали місце порушення свідомості та судомний синдром, з характерними змінами у лікворі (лімфоцитарний плеоцитоз у межах 15–300 клітин, білок — 0,5–0,75 г/л, рівень глюкози у межах норми).
Висновки.
1. Кір залишається актуальною проблемою інфектології, що створює небезпеку для життя не тільки дітей, але й осіб дорослого віку, зважаючи на зниження з часом рівня протикорових IgG.
2. Серед ускладнень кору, що виникають у дорослих, найчастіше реєструються реактивні панкреатити (55 %), гострі гнійні трахеобронхіти (20,4 %), негоспітальні пневмонії (10,4 %). У 4,2 % випадків можливий розвиток гострого гепатиту, який має доброякісний перебіг.
3. Слід пам’ятати, що у дорослих, хворих на кір, дуже рідко, але можливий розвиток ускладнень, які потребують невідкладної спеціалізованої медичної допомоги, — спонтанний пневмоторакс і гострий апендицит.