Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"News of medicine and pharmacy" 2 (562) 2016

Back to issue

Вплив стресу на показники варіабельності серцевого ритму в співробітників виїзного персоналу швидкої медичної допомоги

Authors: Голдовський Б.М., Поталов С.О., Сідь Є.В., Серіков К.В., Настека Н.В. - ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», кафедра медицини невідкладних станів; Малашенко К.К. - КУ ТМО «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ЗОР

Sections: Specialist manual

print version

Статья опубликована на с. 3-4 (Укр.)

 

Актуальність

Комплекс факторів впливає на працівників швидкої медичної допомоги (ШМД), основними з яких є психоемоційний стрес і систематичні фізичні навантаження, що вимагає від організму постійного напруження регуляторних систем, спрямованого на мобілізацію функціональних резервів організму. Аналіз варіабельності серцевого ритму, будучи неінвазивним і досить інформативним методом дослідження, дозволяє оцінити кількісні та якісні зміни в рівнях регуляції серцево-судинної системи. Варіабельність серцевого ритму протягом останніх десятиліть є предметом підвищеного інтересу кардіологів. Були виявлені суттєві взаємозв’язки між станом вегетативної нервової системи (ВНС) і смертністю від серцево-судинних захворювань (ССЗ), включаючи раптову смерть [1, 7].
Варіабельність серцевого ритму (ВСР) є одним із найбільш інформативних методів кількісної оцінки стану вегетативної нервової системи, а саме — балансу симпатичного та парасимпатичного відділів, що дозволяє судити про стан механізмів регуляції фізіологічних функцій в організмі людини, зокрема загальної активності регуляторного механізму, нейрогуморальної регуляції серця, співвідношення між симпатичним і парасимпатичним відділами вегетативної нервової системи. Активність симпатичного і парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи є результатом багаторівневої інтегративної системи регуляції кровообігу, що змінює в часі свої параметри для досягнення оптимальної пристосувальної відповіді, що відображує адаптаційну регуляцію цілого організму [2, 3].
Мета роботи: визначити вплив стресових факторів на показники ВСР виїзного персоналу швидкої медичної допомоги.

Матеріали та методи дослідження

Об’єктом дослідження стали 42 співробітники ШМД віком у середньому 46 ± 2 роки. Вибірка проводилася на базі підстанції ШМД Ленінського району «Лівобережна» м. Запоріжжя у 2015 році. Усі представники даної групи працювали на швидкій медичній допомозі як виїзний персонал і мали особливий ритм праці.
Дослідження проводилося з використанням даних електрокардіографії методом розрахунку варіабельності серцевого ритму за допомогою комплексу «Кардіолаб» («ХАИ-Медика», Україна) із подальшим аналізом кардіоритмограми за загальновизнаною методикою [9]. Були оцінені такі показники:
- SDNN — стандартне відхилення NN-інтервалів. Використовується для оцінки загальної ВСР.
- RMSSD — квадратний корінь із середньої суми квадратів різниць між сусідніми інтервалами NN.
- TP (Total power) — характеризує загальну потужність регуляторних систем організму.
- HF (High Frequency) — маркер активності парасимпатичної системи.
- LF (Low Frequency) — компонент, що відображає активність вазомоторного центру.
- VLF (Very Low Frequency) — маркер активності симпатичного підкоркового центру регуляції.
- LF/HF (Low Frequency/High Frequency) — індекс вагосимпатичної взаємодії.
- SI (стресс-індекс) — ступінь напруження регуляторних систем (ступінь переважання активності центральних механізмів регуляції над автономними).
Загальні характеристики досліджуваного виїзного персоналу наведені в табл. 1.
Як видно з табл. 1, було досліджено 17 чоловіків та 25 жінок із середнім індексом маси тіла 27,1 ± 0,8 кг/м2, із надлишковою масою тіла були 23 особи, середній час за межами бази з 24 годин становив 519,4 ± 19,5 хвилини.

Статистична обробка отриманих результатів

Обробку отриманих даних проводили із застосуванням пакета прикладних програм PSPP (version 0.7.9, ліцензія GNU GPL). Проводився аналіз розподілу за кожним вивченим критерієм. Отримані дані були подані у вигляді медіани та міжквартильного діапазону (Me (Q25; Q75)). При перевірці статистичних гіпотез нульову гіпотезу відкидали при рівні статистичної значущості (р) нижче від 0,05.
Статистична обробка отриманих результатів проводилася з використанням методів параметричної та непараметричної статистики. При параметричному розподілі використовувався критерій Стьюдента непарний (t-критерій непарний) — для порівняння незалежних вибірок. Для сукупностей, розподіл яких відрізнявся від нормального, був використаний U-тест за методом Манна — Уїтні (Mann — Withney) для порівняння двох незалежних вибірок.
Аналіз взаємозв’язку двох ознак при наявності нормального розподілу оцінювався за результатами кореляційного аналізу за Пірсоном (r), при розподілі, відмінному від нормального, застосовували непараметричний метод рангової кореляції за Спірменом (R). Динаміку показників через 24 години чергування оцінювали за допомогою Delta check method.

Отримані результати

Показники ВСР та їх зміни після 24-годинного чергування у виїзного персоналу наведені в табл. 2.
Як видно з табл. 2, показник SDNN до початку чергування мав значення 40,5 (36; 46) мс, вірогідно знизився на –14,8 (–26,7; –9,7) % і становив 32,5 (28; 42) мс (p < 0,05). Показник RMSSD на початку чергування становив 22,0 (19; 30) мс та вірогідно знизився до 21,0 (15,0; 33,0) мс (p < 0,05), що становило –12,5 (–31,3; 13,3) %. Показник ТР становив на початку –чергування 1608,5 (1249,0; 2076,0) мс та 1001,0 (731,0; 1759,0) мс — після (p < 0,05), зниження становило –27,0 (–49,6; –18,1) %.
Показники частотного спектра становили: HF на початку доби — 275,5 (184; 408) мс2, вірогідно знизився та становив 180 (75; 348) мс2 наприкінці робочої зміни, що дорівнює –43,0 (–63,8; 5,7) %; LF — 465 340 (340; 732) та наприкінці доби — 314,5 (192; 533) мс2 (p < 0,05), зниження становило –33,7 (–53,7; 3,8) %; VLF до початку чергування становив 753,5 (448; 1111) мс2, після — 464,5 (336; 725) мс2 (p < 0,05), зниження у відсотках — –35,9 (–57,9; –8,9) %. Співвідношення LF/HF мало значення 1,9 (1,1; 2,1) на початку доби та невірогідно стало вище після чергування і становило 2,0 (1,2; 2,7) (р > 0,05). Індекс SI мав значення на початку чергування 140,5 (100; 171) та вірогідно значно підвищився до 183,5 (130; 263) після чергування, підвищення становило +26,1 (–5,4; 98,2) %.
За допомогою кореляційного аналізу було виявлено такі вірогідні зв’язки: між показниками SDNN, ТР та віком досліджуваних обернений зв’язок середньої сили (відповідно r = –0,43 (p = 0,01) та r = –0,43 (p = 0,01)), між показником SDNN та ТР прямий сильний зв’язок (r = +0,98, p = 0,0001), між часом за межами бази та показниками SDNN, ТР обернений зв’язок середньої сили (відповідно r = –0,51 (p = 0,0005) та r = –0,51 (p = 0,0003)).
За допомогою ROC-аналізу було визначено оптимальний час знаходження бригади за межами бази з 24 годин чергування та при зниженні загальної потужності регуляторних систем організму на 10 і 20 %. Отримані результати наведені в табл. 3.
Як видно з табл. 3, вірогідно (AUC > 0,5) оптимальний час знаходження бригади за межами бази з 24 годин чергування становив 325 хвилини (чутливість 99,0 % і специфічність 99,0 % (95 % ДІ AUC 0,916–1,000)). Зниження потужності регуляторних систем на 10 % (за показником ТP) відбувається через 502 хвилини знаходження бригади за межами бази з 24 годин чергування (чутливість 65,0 % і специфічність 80,0 % (95 % ДІ AUC 0,803–0,984)), а зниження показника ТP на 20 % відбувається через 692 хвилини знаходження бригади за межами бази з 24 годин чергування (чутливість 52,0 % і специфічність 80,0 % (95 % ДІ AUC 0,659–0,914)).
Зміни вегетативного гомеостазу, що ведуть до порушення регуляції функцій органів і систем, сприяють зміні рівня обміну речовин та енергії в організмі і є важливою патогенетичною ланкою багатьох хронічних захворювань. Відхилення в регулюючих системах і динаміка вегетативних показників можуть бути ранніми прогностичними ознаками патологічного процесу [4–6]. Визначення впливу стресових факторів на показники ВСР може бути перспективним методом визначення індивідуальних особливостей функціональних резервів організму виїзного персоналу ШМД із метою прогнозування ризику виникнення серцево-судинних захворювань у даної категорії робітників.

Висновки

1. Аналіз варіабельності серцевого ритму, будучи неінвазивним методом дослідження, дозволяє проаналізувати зміни в рівнях регуляції серцево-судинної системи під впливом стресу.
2. Зміна показників ВСР SDNN і ТР дає можливість судити про ступінь напруженості регуляторних систем під впливом навантажень у співробітників ШМД.
3. Зниження компенсаторних можливостей організму виїзного персоналу ШМД за показником ТР відбувається при знаходженні поза базою понад 325 хвилин з 24 годин чергування.

Bibliography

1. Баевский Р.М. Анализ вариабельности сердечного ритма: история и философия, теория и практика / Р.М. Баевский // Клиническая информатика и телемедицина. — 2004. — № 1. — C. 54-64.

2. Коваленко В.Н. Вариабельность ритма сердца как показатель функции вегетативной нервной системы у больных с сердечно-сосудистыми заболеваниями / В.Н. Коваленко, Е.Г. Несукай, Е.В. Дмитриченко // Укр. кардіол. журн. — 2006. — № 3. — С. 68-71.

3. Коркушко О.В. Значение анализа вариабельности ритма сердца в кардиологии: возрастные аспекты / О.В. Коркушко, А.В. Писарук, В.Б. Шатило // Кровообіг та гемостаз. — 2009. — № 1–2. — С. 127-139.

4. Курьянова В.Е. Вегетативная регуляция сердечного ритма: результаты и перспективы исследований: [монография] / В.Е. Курьянова. — Астрахань: ИД «Астраханский университет», 2011. — 139 с.

5. Попов В.В. Вариабельность сердечного ритма: возможности применения в физиологии и клинической медицине / В.В. Попов, Л.Н. Фрицше // Український медичний часопис. — 2006. — № 52(2). — C. 24-31.

6. Фролов А.В. Вариабельность и устойчивость — важнейшие свойства сердечно-сосудистой системы / А.В. Фролов // Клиническая информатика и телемедицина. — 2005. — № 1. — С. 32-36.

7. Яблучанский Н.И. Вариабельность сердечного ритма: в помощь практикующему врачу / Н.И. Яблучанский, А.В. Мартиненко. — Харьков, 2010. — 131 с.

8. Task Force of the European Society of Cardiology and the North American Society of Pacing and Electrophysiology. Heart Rate Variability. Standards of Measurement, Physiological Interpretation and Clinical Use // Circulation. — 1996. — Vol. 93. — P. 1043-1065.  


Back to issue